Данильчук Оксана ЕЛЕКТРОННЕ АНКЕТУВАННЯ ЯК МЕТОД АНАЛІЗУ ЛІТЕРАТУРНИХ УПОДОБАНЬ УКРАЇНЦІВ

 

Данильчук О. П.

студентка 3 курсу

Тернопільський національний педагогічний
університет імені Володимира Гнатюка

Наук. кер.: Данилевич М. М., к. філол. н., доцент 

ЕЛЕКТРОННЕ АНКЕТУВАННЯ ЯК МЕТОД АНАЛІЗУ ЛІТЕРАТУРНИХ УПОДОБАНЬ УКРАЇНЦІВ

Анкетування є доцільним під час дослідницької роботи в будь-якій галузі, зокрема й у літературознавстві. Ю. Іванов дав таке визначення: «Опитування – це  метод збору соціальної інформації про до­сліджуваний обʼєкт під час безпосереднього (інтервʼю) чи опо­середкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога та респондента через реєстрацію відпо­відей респондентів на сформульовані запитання» [1, с. 127]. Електронне анкетування є одним із найкращих методів збору інформації щодо літературної обізнаності українців, оскільки не потребує багато ресурсів для реалізації та опрацювання відповідей.

Наше дослідження проводилося з метою визначення рівня літературної обізнаності українців станом на сьогодні через опитування у форматі Google Forms. Серед його завдань було також виявлення можливостей використання методу анкетування через інтернет-ресурси в умовах дистанційного навчання та з’ясування переваг і недоліків електронного анкетування..

Результати дослідження показали, що метод електронного анкетування має як переваги, так і недоліки. До переваг опитування у форматі Google Forms належать:

1.     Швидке та легке розповсюдження питальника через соціальні мережі або через «сарафанне радіо», що дає змогу пришвидшити процес опитування.

2.     Більша вибірка опитуваних, що може охоплювати не тільки місто / область, де проводилося анкетування, але й вийти за їх межі. У такий спосіб участь у анкетуванні як респондент може взяти будь-яка людина, незалежно від місця проживання.

3.     Менша затрата часу, аніж під час очного опитування. Анкетування наживо потребує більше ресурсів, зокрема матеріальних.

4.     Можливість відтермінувати відповідь. Респондент сам може обрати комфортний час і місце для проходження опитування.

5.     Автоматизований результат. Деякі форми електронного опитування, включно Google Forms, можуть автоматичного проаналізувати всі відповіді та видати остаточний результат анкетування у вигляді графіку, діаграми тощо.

Серед недоліків виділяємо такі аспекти:

1.     Немає можливості особисто познайомитися з респондентом, що дало б краще розуміння відповідей опитуваного на запитання анкети.

2.     Чітка кількість запитань без можливості поставити додаткові чи уточнюючі.

3.     Немає можливості побачити реакцію респондента на запропоновані питання. Оскільки літературне анкетування базувалось на знанні творчості різних письменників, то реакція на тих, про кого чують вперше, є цінною для створення майбутніх опитувань з акцентом на маловідомих митців.

4.     Частковий контроль відповідей на запитання. Електронний формат анкетування дає змогу позначити питання як обов’язкові, але не завжди на них можна отримати конструктивну відповідь.

Електронне опитування у форматі Google Forms дало змогу проаналізувати літературні вподобання українців. За результатами анкетування, у літературному опитуванні взяло участь понад 200 осіб різного віку: 8% – до 18 років, 28% –
19–25 років, 33% – 26–35 років, 19% – 36–45 років, 12% – старші 45 років. 56,7% респондентів не відвідують регулярно бібліотеки / книжкові магазини, а 43,3% є постійними відвідувачами літературних закладів і цікавляться літературою в інтернеті. Більша частина опитуваних (понад 54%) має вдома домашню бібліотеку, але вважає, що вона не відіграє значення для родини. Менша частина опитуваних (30%) має вдома свою бібліотеку і надає їй великого значення. 16,7% респондентів зовсім не мають домашньої бібліотеки.

63,3% респондентів не цікавляться літературою рідного краю, натомість 36,7% активно за нею слідкують. Респонденти назвали різних місцевих письменників Тернопільщини, серед яких є Тимотей Бордуляк, Наум Тихий, Володимир Яценко, Василь Махно, Іван Горбатий, Андрій Бачинський, Олександр Бугай, Сергій Бут, Леся Романчук, Левко Крупа, Євген Безкоровайний, Роман Сульженко, В’ячеслав Будзиновськй, Іван Білик, Андрій Гулкевич.

Найбільш відомими українськими письменниками серед респондентів є письменники ХІХ століття. Це Іван Франко, Ольга Кобилянська, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Леся Українка, Павло Тичина. Найвідомішою поетесою-шістдесятницею є Ліна Костенко. Вважаємо, що така вибірка зумовлена шкільною програмою, яка базується на письменниках-класиках. Серед письменників-постмодерністів найчастіше називалися Макс Кідрук, Оксана Забужко, Люко Дашвар, Ірен Роздобудько, Юрій Андрухович та інші.

Серед опитуваних найулюбленішими різновидами літератури є пригодницька література, детективи та любовні романи, що дозволяє зробити висновок про більшу популярність жанрової літератури.

Анкетування виявило низку проблем, пов’язаних з функціонуванням літератури в сучасному соціумі, зокрема малу обізнаність з сучасними  тенденціями літературного процесу, його представниками та їх творами, особливо українськими. Про письменників-постмодерністів знають менше, ніж про класиків. Така ситуація зумовлена великою конкуренцією на ринку, обмеженим фінансуванням, маркетинговими аспектами, недостатньою увагою до проблем літератури і читання в медійному просторі. Також у шкільній програмі виділено мало годин на опрацювання творчості сучасних письменників, через що учні не мають глибоких знань з літератури постмодернізму. Для популяризації сучасних письменників потрібні сучасні підходи. Зацікавити учнів можна через буктрейлер однієї з книг обраного автора-постмодерніста або колективне відвідування мистецького фестивалю. Також на уроках доцільно використовувати відео, фотоматеріали з презентації нових книг.

Наш проєкт електронного анкетування з питань художньої літератури та читання порушив важливу соціальну проблему, про що свідчить достатньо велика кількість респондентів, які виявили бажання взяти в ньому участь. Опитування розширило можливості збору необхідного матеріалу для детального аналізу й висновків, які стали мотивацією до підготовки і втілення нових проєктів з популяризації читання та подолання проблем літературної освіти серед різних вікових верств українського суспільства.

Література

1.     Іванов Ю. Ф. Кримінологія : навч. посіб. Київ : Вид. Паливода А. В., 2006. С. 127.