Макута Оксана, Жукова Анна ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЗАСОБАМИ ДЖИГСОУ НА ЗАНЯТТЯХ ЛІТЕРАТУРИ У КОЛЕДЖІ

 

Макута О. Й.

голова циклової комісії гуманітарних дисциплін, викладач-методист

Жукова А.Р.

заступник директора з виховної роботи, викладач

Львівський коледж транспортної інфраструктури

 

ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЗАСОБАМИ ДЖИГСОУ НА ЗАНЯТТЯХ ЛІТЕРАТУРИ У КОЛЕДЖІ 

Методика – не наука про те, як треба,

а мистецтво, що показує,

як бути яскравим і… раціональним

Є.Ільїн 

Метою навчання ХХІ ст. є формування індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до інновацій, з добре розвиненими лідерськими якостями, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя. Сучасні освітні парадигми розвивального, креативного навчання ставлять на перший план не передачу готового соціального досвіду, а підготовку до самостійного здобування знань та творчої праці в будь-якій сфері людської діяльності.

Отже, потребою нашого часу є творчий викладач, котрий ґрунтовно володіє знаннями традиційної методики, творчо використовує їх, удосконалює й оновлює методи викладання, розвиває у студентах  такі креативні якості:

·       уміння альтернативно мислити, бачити кілька варіантів розв’язання завдання;

·       спроможність нестандартно працювати з навчальним матеріалом;

·       володіння навичками конструювати оригінальні проекти, що стимулюють  пізнавальну діяльність;

·       потребу імпровізувати, розкриваючи зміст твору;

·       здатність творчо засвоювати навчальний матеріал;

·       бажання систематично експериментувати, застосовуючи нові підходи до вивчення твору;

·       прагнення до самозбагачення інтелектуальної, моральної, емоційно-вольової, естетичної, екзистенційної сфери.

Таким чином, у методиці, як і в кожній творчій діяльності людини, діалектично поєднуються категорії нового і старого, нормативного і новаторського. Так поступово зароджується перехід від звичайного до неординарного.

Б.Степанишин вивів афористичну формулу педагогічної творчості: «Гармонійне поєднання ремесла з творчістю або ремесло, пройняте творчістю».

Кожна історична епоха диктувала свої погляди на навчання і виховання. Сьогодні життя висунуло суспільний запит на формування особистості, здатної мислити критично, неординарно, винятково, креативно. На допомогу викладачеві приходять нові технології, спрямовані на індивіда в колективі. Таким чином,  неординарність виявляється саме на тлі звичайного.

Через джигсоу – вивчення інформації з подальшим складанням схеми або проекту і презентацією його перед студентами. Це спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, який супроводжується організацією, задумом, виконанням,  спільною оцінкою.

За допомогою джигсоу  розв’язується ряд важливих педагогічних завдань, відбувається розвиток демократичних основ життя, самостійності та ініціативи студентів, самоуправління, формування особистісних якостей тощо. Місія  викладача полягає в тому, щоб спрямувати роботу на збагачення особистості соціально цінним досвідом, виховання свідомої життєвої позиції.

Вважаємо, що особливими можливостями для втілення лідерських компетенцій можемо досягнути за допомогою література як навчальної дисципліни, оскільки:

·       специфіка полягає в тому, що зміст курсу спирається на роботу з різними носіями інформації, кінцева мета якої – ідеалізація художнього образу, збагачення дитини життєвим досвідом;

·       вивчення літератури припускає наявність різних, деколи діаметрально протилежних точок зору стосовно одного й того ж явища;

·       джигсоу визначає пріоритет розв’язання  навчального завдання на особистому рівні, що мобілізує і розвиває могутні структури інтелекту;

·       даний вид діяльності полягає в забезпеченні оптимальної побудови процесу навчання у тісній взаємодії «викладач – студент».

    У сучасній методиці виділяють основні методі і техніки джигсоу:

1.  «Нова хвиля» - це додавання нового до раніше визначеного, вивченого, опрацьованого; це своєрідне оновлення традиційного, уточнення та відшліфовування ґрунтовних знань. Викладач може виступити активатором, але генератором оригінальних ідей має стати студент. Наприклад, пропонується створити оновлену модель на основі раніше презентованого джигсоу.

2.  «Ноу-хау» - це опрацювання абсолютно незнайомої інформації з подальшими аналітично-синтетичними процесами; це зіставлення нового із протилежними точками зору. Цей метод використовується здебільшого при здобутті нових знань, особливо при самостійному опрацюванні літературного твору. Як наслідок – джигсоу-презентація.

3.  «Брунькування» - унікальний метод сходження від простого до складного, головною ідеєю якого є шлях «від нерозкритої бруньки до соковитої ягідки». Особливе завдання вчителя – на рівній «гілочці» ( у даному випадку – художній твір) знайти «бруньку» (факт) і «квітку» (невирішену проблему), а потім разом із учнем «викохати» налиту «ягідку» (життєві пріоритети на прикладі джигсоу).

          Виділяють такі  етапи  проведення джигсоу:

1.  Підготовчий етап викладач має допомагати студентам у виборі теми й напряму справи. Зазначу, що передує цьому детальне вивчення інформації. Досить важливо, щоб діти виявляли ініціативність. Це може бути пресреліз із кращими варіантами, пропозиціями, проектами джигсоу. Викладач нарівні із студентами бере участь у конкурсі і пропонує власні варіанти. Все це обговорюється, і  кращі з кращих  обираються для здійснення.

2.  Другий етап. Визначаються виконавці, які опрацьовують ухвалені варіанти. Викладач спрямовує справу на розвиток у студентів творчого пошуку. Не потрібно нав’язувати своїх пропозицій. Таким чином, реалізується мета виявлення  креативу на тлі звичайного, простого.

3.  На третьому етапі відбувається індивідуальна або групова підготовка джигсоу. Ось тут, власне, і починається найцікавіше. Це ніби диво-лабораторія, де важливим є поєднання осмислення, зіставлення, розробки та творчого злету думки. Роль викладача – координатор, помічник, діагност, диригент.

4.  Четвертий етап – проведення джигсоу.  В умовах активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій найбільш розповсюдженими видами роботи є мультимедійні презентації.   

5.  П’ятий етап – підведення підсумків джигсоу. Це надважливо, бо слухачі очікують результатів. Ефективними методами є самооцінювання та взаємооцінювання. Найчастіше застосовую «Аналітичне зерно».

          Відповідно виділяємо різноманітні види занять:

1.        заняття-дослідження фрейм-проблеми (від англ..frame – рамка, структура) передбачає організацію міркування над певною проблемою з подальшою джигсоу-презентацією. Фрейм-проблема складається, як правило, з п’яти основних частин, логічно пов’язаних між собою:

·       формулювання проблеми;

·       матеріалу для спостереження і спонукання до самостійного її розв’язання;

·       побудови плану розв’язання;

·       формулювання розв’язку або пояснення проблеми;

·       практичного застосування сформульованих положень (джигсоу-презентація).

2.        заняття-моделювання передбачає аналіз матеріалу шляхом побудови й вивчення джигсоу-моделей.

    Лідерські пріоритети:

·           упроваджуючи дану методику, створюються соціально-педагогічні умови для самоствердження, самореалізації, самовдосконалення кожної особистості;

·           широко практикуються пообразний та проблемно-тематичний літературні аналізи, а відповідно до їхніх вимог накопичується цитатний матеріал, відкриваючи широке поле для творчої діяльності;

·           відбувається стимулювання школярів до самостійного творчого мислення через аспект «моделювання-презентація»;

·           аналізуючи художній твір, звертається увага на його самобутність, особливість творчого почерку письменника, влучне майстерне використання засобів творення літературних образів;

·           учителем ненав’язливо пропонуються школярам теми, які б вони бажали презентувати, враховуючи позитивний вплив «світу тексту» на «світ читача».

3.        заняття-демонстраційний експеримент – це організація навчально-пізнавальної діяльності у процесі засвоєння знань шляхом сприймання їх в умовах проблемної ситуації. Даний вид діяльності передбачає активний розвиток мислення: студенти засвоюють не лише результати наукового пізнання, а й безпосередньо сам процес здобуття цих результатів (джигсоу).

4.        заняття – парцеляція (від франц. parceller – поділяти на дрібні частини) базується на виконанні джигсоу шляхом розбивки матеріалу  на дві частини – базову і парцелят – з метою посилення і увиразнення кожного компонента.

5.        фасилітативне заняття – це новий тип стосунків між суб’єктами навчально-пізнавального процесу. Викладач – організатор, консультант, партнер у співпраці із студентами, де посередником виступає літературно-мистецький твір. Методологічна основа такого заняття – сучасна філософська концепція про людину як носія сукупності суспільних відносин, де вона виступає суб’єктом діяльності, пізнання і спілкування.

Така цілісність і повнота взаємодії людини зі світом активізує внутрішні потенції особистості, що сприятиме вдосконаленню її самої й суспільства. Саме джигсоу, допомагають створити  власну модель цінностей, за якою звірятиметься сталий рух до вершини життєвої досконалості:

Діяльність викладача у ХХІ столітті зумовлена чинниками, які надзвичайно швидко змінюються у нашому плинному світі. Сучасний етап розвитку України вимагає формування особистості, в якій гармонійно поєднуються здатність до критичного мислення, ґрунтовні знання, бажання удосконалювати їх, оперативні вміння та навички, що дають змогу здійснити особисту соціалізацію, громадянську позицію, гуманістичне світосприйняття. 

Література

1.      Алексюк А. Загальні методи навчання в школі. Київ : Рад. школа, 1991. 206 с.

2.      Бабанский Ю. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. Москва :  Просвещение, 1977. 257 с.

3.      Біляєв О. Концепція  інтенсивного навчання  мови. Українська мова і література у школі. 1991. № 6. С. 26–30.

4.      Брыксина О. Конструрирование урока с использованием средств информационных технологий и образовательных электронных ресурсов. Информатика и образование. 2004. №5. С. 34–38.

5.      Ворошилов В. Свою методику анализирует учитель. Директор школы. 2004. №7. С. 31–33.

6.      Донченко Т. Уроки мови мають стати уроками словесності. Дивослово. 1995. № 4. С. 36–38.

7.      Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід : метод, посіб. ; авт. уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. Київ : А.П.Н., 2002. 136 с.

8.      Конаржевський Ю. Анализ урока. Москва : Центр «Пед. поиск», 2000. 336 с.

9.      Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / за ред. М. Пентилюк та ін. Київ : Ленвіт, 2000. 366 с.

10.  Пентилюк М. Особливості технології уроку. Дивослово. 1998. № 4. С. 16–18.