Кінаш Олександра ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМУ «ФАНФІКИ-ДЕБАТИ» ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КАЗКИ-ПРИТЧІ В. ШЕВЧУКА «ЧОТИРИ СЕСТРИ»

 

Кінаш О. Л.

студентка 3 курсу

Херсонський державний університет

Наук. кер. : Бондаренко Л.Г. , к. пед. н., доцент

 

ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМУ «ФАНФІКИ-ДЕБАТИ» ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КАЗКИ-ПРИТЧІ В. ШЕВЧУКА «ЧОТИРИ СЕСТРИ»

Моделювання  процесу  навчання  в  сучасній  школі   є  ефективною  формою  технологічного  підходу  до  уроку  української  літератури.  На  сьогодні  надзвичайно актуальним  є    застосування інноваційних  технологій,  що   зорієнтовані  не  лише  на  поповнення  знань здобувачів,  а  й  на   розвиток  умінь  творчого,  самостійного  вирішення завдань  практичного  характеру,  посилення  інтелектуальної  спроможності,  пізнавальної  активності  школярів. Саме  застосування  інноваційних  технологій  навчання  на  уроках  створює  умови для  кращого  засвоєння  нового  матеріалу  та  активізації  пізнавальної  діяльності  учнів.

Під  час  вивчення  української  мови  та літератури слід  активніше  використовувати ігрові,  мультимедійні, проєктні, інтерактивні технології, що  стимулюють  творчу  активність  школярів. Погоджуємося з тим, що сучасний «учитель-практик, безумовно, має використовувати новітній методичний інструментарій» [3].

Педагоги  єдині  в думці, що  гра  ефективно  підвищує  мотивацію. Творчі  завдання  з елементами гри викликають  емоційні  переживання  учнів,  націлюють на  самостійний  вибір  шляхів, способів  і засобів  вирішення. У  процесі   гри, що активізує творчі вміння,  у  здобувачів  освіти   виробляються  вміння  зосереджуватися,  самостійно  думати, розвивається  увага [4]. Захопившись  грою, діти  не помічають,  що  навчаються. У такий спосіб до  активної  діяльності  залучаються  найпасивніші  учні. Коли  вчитель  використовує  на  уроці  дебати,  то  в  класі  створюються  доброзичлива  атмосфера, бадьорий  настрій,  виникає бажання  вчитися, але при цьому є і здорова конкуренція, що стимулює до праці. Серед  видів  ігор  можна  виділити  ті, що сприяють  закріпленню  навчального  матеріалу, розвивають  уміння використовувати знання у  нових  умовах. Це і зумовлює актуальність нашої роботи про використання прийому «Фанфіки-дебати».

Мета статті – розкрити суть та обґрунтувати ефективність інноваційного прийому «Фанфіки-дебати» під час вивчення за модельною програмою казки-притчі «Чотири сестри» В. Шевчука.

Фанфік – це різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва, літературний твір, заснований на якомусь  оригінальному творі (як правило, літературному чи кінематографічному), що використовує його ідеї, сюжет або персонажів [1]. Фанфік може бути продовженням, передісторією, пародією, «альтернативним всесвітом», кросовером («переплетінням» кількох творів) тощо.  Це жанр масової літератури, створений за мотивами художнього твору фанатом цього твору для читання іншими фанатами, який не має при цьому комерційної мети. Він може:

·       стати  першою спробою пера, засобом розвитку учнівської креативності, творчої особистості,

·       бути  потужною мотивацією для вивчення літератури,

·       стати   одним із засобів глибокого розуміння природи художнього тексту,

·       навчити поважати грамотність – чужу і власну.

Для того щоб учні могли працювати самостійно над фанфіком, учитель має провести пояснювально-ілюстративну роботу, реалізуючи її через розповідь про фанфік як жанр масової літератури; ознайомлення з одним–двома зразками таких творчих робіт, написаних за знайомим їм твором літератури; пояснення, який творчий прийом вони можуть застосувати у процесі написання фанфіка.

На нашу думку, використання прийому «Фанфіки-дебати» буде  дуже ефективним та гармонійним для опанування тексту та осягнення глибини мети і теми твору, адже для того аби написати фанфік треба проникнутися казкою-притчею та повністю зрозуміти те, що хотів вкласти у твір автор. А друга частина прийму, власне дебати, допоможуть ще заповнити «прогалини» змісту, якщо такі є, та почути думку інших співбесідників і винести для себе головне, те, що ховається не на поверхні, а в самій глибині твору.

Ми пропонуємо використати такий вид фанфіка, який має назву self-insertation [1]. Це введення фікрайтером у контекст творчої роботи самого себе. Це забезпечить розкриття сенсу казки з різних боків, підвищуючи контраст викликаних при прочитанні емоцій та почуттів.  

«Чотири сестри» В. Шевчука – оригінальна авторська версія інтерпретації зміни пір року в жанрі філософської казки. При поясненні та аналізі казки-притчі вчитель обов’язково зверне увагу на мотив сну. Це знак, що спроєктований на логічно впорядкований розвиток подій. Через його порушення розгортається конфлікт між Зимою та іншими сестрами. Обговорюючи з учнями глибину цієї проблеми (чому вона виникла, які причини, наслідки, моральні та психологічні аспекти, виховання тощо), можна запитати: «А як би Ви змінили хід подій, якби стали героєм твору? І кого, на вашу думку, не вистачає, аби підкреслити контраст проблемного питання?». Учні як творчі особистості спроєктують власне бачення, що і викладуть на папері в домашньому завданні. 

Для використання прийому «фанфіки-дебати» у процесі розгляду казки-притчі «Чотири сестри» В. Шевчука достатньо зробити декілька припущень, наприклад, а як би змінився хід подій, якби у творі з’явилася мама сестер, або Білий птах (можливе уособлення ангела та демона не плечах людини), Вітру правди та ін. А якщо цими персонажами (або вигаданими ними самими) стануть учні? Як би вони вчинили? Яку проблему вирішили б першою? Можливо, певний герой у цій філософській казці зайвий? Все це неабияк заінтригує маленьких творців, і проблема заграє зовсім новими фарбами, але не втратить початкового сенсу твору-канону.

Отже, ми бачимо таку черговість дій вчителя для повноцінного використання  прийому та отримання від нього максимальної користі. Спочатку проводимо пояснювально-ілюстративну роботу, учні вдома створюють фанфік за заданою вчителем темою. На наступному уроці кожен здобувач презентує свою творчу роботу, однокласники у свою чергу уважно слухають оратора та роблять помітки у робочих зошитах (питання за змістом фанфіка, уточнення про розуміння твору-канону, бажання аби творець фанфіка пояснив свою точку зору тощо). Обговорення відбувається після кожного продемонстрованого фанфіка. Далі кожен учень записує від одного до трьох висновків, зроблених про творчу роботу свого колеги. Коли всі учні продемонстрували свої результати, кожен для себе робить головний висновок, спираючись на  тези-висновки після кожного виступу.

Таким чином, коли під час вивчення казки-притчі В. Шевчука «Чотири сестри» буде використаний прийом «Фанфіки-дебати», користь отримають як учитель, так і учень. На уроці буде неодноразово обговорено тему та мету твору-канону, кожен доповідач запропонує власну точку зору та почує обґрунтовану критику, похвалу і під час дебатів зможе вкотре для себе по-новому відкрити текст. Всі учні братимуть активну учать у прийомі-грі, адже для них це поле свободи та діяльності, не обмежене правилами. В учнів формуватимуться вміння перенесення знань і умінь у нову ситуацію. Такі змагальні види робіт дозволять здобувачам пережити хвилини  радості від відкриття «в собі неочікуваних талантів, задоволення від наочних результатів своєї праці» [2, с. 10].  Для кожного оратора це буде ситуація успіху, адже він сам створив фанфік, продемонстрував його та захистив свою точку зору.

Література

1.    Березіна Ю.Д. Феномен fanfiction: правила гри без правил. Наукові праці. Серія: Філологія. Літературознавство. 2009. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/FL/2009_111/111-2.pdf (дата звернення: 10. 02. 2022 р.).

2.    Бондаренко Л. Конкурс літературних газет до ювілею Тараса Шевченка. Укр. літ. в загальноосвітній школі. 2014. № 7–8. С. 9–10.

3.    Бондаренко Л.Г. Підготовка вчителя української літератури для Нової української школи. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції: сьогодення і перспективи» (25-26 жовтня 2018 р.) / за заг. ред. І. Гайдаєнко; упор. Т. Окуневич. URL : http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/7532/Бондаренко_Тези.pdf?sequence=1 (дата звернення: 10.01.2022 р.).

4.    Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. Київ: Ленвіт, 2000. 384 с.