понеділок, 22 лютого 2021 р.

Трачук К. В. КОНЦЕПТ БАГАТСТВА В ІНТЕРНЕТ-ФОЛЬКЛОРІ

 

Трачук К. В.

аспірантка

Тернопільський національний  педагогічний університет ім. В. М. Гнатюка

Наук. кер.: д. філол. наук, професор Лабащук О.В.

 

Концепт багатства в Інтернет-фольклорі

Концепт – це певний пласт культури в свідомості людини: те, у вигляді чого культура входить в ментальний світ людини. Дослідження концептосфери дозволяє виявляти особливості ментального світу того чи іншого етносу, побачити специфіку польоту людської думки і пізнати культуру народу на різних етапах її становлення.

Учені багатьох країн світу займаються дослідженням концептів. Існує велика кількість трактувань цього поняття. Проте, загальноприйнятим вважається, що концепти – це мисленнєві образи, які стоять за мовними знаками.

Концепт також визначають як ментальну одиницю, елемент свідомості. Людська свідомість виступає у ролі посередника між реальним світом і мовою. У свідомість надходить культурна інформація, де вона фільтрується, переробляється, систематизується. Основною формою вираження концепту є природня мова. А. Вержбицька і Н. Арутюнова у свою чергу вважали, що слово, яке передає зміст концепту в найбільш адекватній та повній формі, виконує роль його імені. [3].

Концепт можна розглядати і як одиницю знання, яка формується і функціонує в певному культурному середовищі. Отже, він виступає як культурно зазначений смисл, представлений цілою низкою мовних реалізацій, що утворюють відповідну лексико-семантичну парадигму. Що стосується фольклорних концептів, то їх зміст і значення варіюється залежно від жанру.

Дослідниця Ю. Емер запропонувала визначення, за яким «фольклорний концепт» це «когнітивна одиниця, яка відображає цілісне знання (що не передбачає жорсткої структури) про цінності екстралінгвістичних явищ, які значимі для культури / субкультури / індивіда» [4].

У традиційному суспільстві носіями фольклору були селяни. Писемність і зовнішній культурний вплив через міграцію із сіл у міста спричинили формування фольклорної культури міста, яка була менше орієнтована на традицію, ставала все більш динамічною і навіть отримала письмову форму побутування. Зараз мережа Інтернет, створила надзвичайно велику кількість можливостей для розвитку колективної творчості, тому не дивно, що виникло поняття Інтернет-фольклор .

Різноманіття Інтернет-фольклору представлено як традиційними формами – анекдотами, казками, піснями, байками, так і новими жанрами – здебільшого візуальними – «мемами», «фотожабами», коміксами, вірусними відео тощо. Останні дуже часто не можуть існувати поза інтернет середовищем, адже потребують графічного втілення для передачі повноти змісту. Однак ці нові форми цілком відповідають основним типологічним характеристикам традиційного фольклору: вони є колективними, анонімними, слідують певним жанровим канонам.

Інтернат-фольклор як самостійний феномен виникає і розвивається в останній чверті XX століття; у теоретичному плані він розглядається як переміщення креативної масової комунікації, яка виступає основою фольклору, на мережеві платформи (що викликає до життя нові жанри фольклору).

Мем – це одиниця інтернет-фольклору, що складається з двох компонентів (вербального і невербального) і має певні функції: викликає різні емоції, впливає на свідомість людини, спонукає до певних дій, збагачує людину знаннями, розважає і веселить реципієнта. Мем може виконувати як одну функцію, так і декілька. Він об’єднує в собі текст і зображення. Для посилення ефекту автори мему піддають текст лексичним і граматичним змінам, нерідко використовуються сленг, професіоналізми, терміни, діалектизми, неологізми та жаргон. Меми виникають з різних причин (кумедні життєві ситуації та фотографії, актуальні події та новини ЗМІ, кінофільми, висловлювання відомих особистостей тощо) і використовуються у різноманітних інтернет спілкуваннях, а саме, у блогах, чатах чи на форумах. [2]

Також інтернет-фольклор реалізується у фотожабах – оброблені графічним редактором фотографії, що можуть містити текстовий компонент, а можуть і не містити. Зазвичай такі зображення носять карикатурний характер, а іноді можуть мати ідеологічний підтекст. Часто фотожаби виникають на підставі популярних зображень з новин або випадкових кумедних фотографій. А створюють їх, здебільшого, щоб переконати або обдурити реципієнтів у чомусь, краще самовиразитись та зробити розповідь більш цікавою.

Іншою одиницею інтернет-фольклору є анекдоти. Тематика інтернет-анекдотів різна, від політики до життя відомих особистостей. Як правило, анекдоти недовговічні, вони смішні лише доки сюжет ще актуальний.

Наприклад, зображення «Ждуна» з’являлось в серії жартів про те, як люди очікують вічність свою зарплатню, склавши руки. Або ж про «жінку Ждуна», зображену в мережевній блузці чи капелюшку із пір’ям, яка говорить, що вже витратила всі кошти «на брівки, манікюр і усілякі жіночі штучки». Схожий мем є за участю англійського актора Шона Біна, відомого за роллю Бороміра у фільмі «Володар перстнів», котрий говорить: «Не можна просто так взяти і не витратити усі кошти».

Ще один розповсюджений мем – це кадр із фільму, головна роль в якому дісталась голлівудському актору Леонардо ді Капріо. Він стоїть на палубі корабля з келихом вина і розкидає гроші у повітря, а знизу підпис: «Я, коли отримав зарплатню».

Кадри з американського серіалу «Breaking Bad!», де актори лежать на матраці із грошей, отриманих нечесним шляхом, автори підписували словами: «виписали премію на роботі». Або навпаки комічні зображення двох котів: першого у крафтовому пакеті, одягнутому на голову, ніби він грабіжник, а іншого з великими очима від несподіваності. Діалог тварин звучить так:

Кіт-грабіжник: Є гроші?

Кіт-потерпілий: Ні.

Кіт-грабіжник: А якщо знайду?

Кіт-потерпілий: Було б дуже непогано!

У свій час автори колажів використовували зображення містера Крабса із мультфільму про «Губку Боба» або Дональда Дака з «Качиних історій», адже обидва люблять гроші понад усе і навіть готові на них спати замість ліжка. Їхня чітка позиція щодо досягнення фінансового успіху і обожнювання достатку продемонстрована авторами проектів протягом усіх сезонів.

Енергійні пісні та короткі ролики про те, «скільки грошей можна було б отримати за всі спроби забути колишнього і перестати йому телефонувати», не менш актуальні серед жіночої аудиторії.

Інтернет-фольклор дуже різноманітний і зазвичай не піддається особливій цензурі, тому доволі часто містить багато орфографічних та граматичних помилок, таким чином створюється розмовний колорит, що у свою чергу створює сатиричний або гумористичний ефект і повніше розкриває зміст тексту. До інших лексичних та графічних особливостей можемо віднести повторення літер, фонетичну мімікрію (заміна слова чи його частини на цифру чи букву, яка є його фонетичним еквівалентом), колоквіалізми і акроніми та ініціалізми (поєднання в одне слово літер та ініціалів). [1]

Лексика інтернет-фольклору може мати як в пряме, так і переносне значення. Іноді лексика, використана в переносному значенні, може подаватись як така, що має пряме значення, Завдяки чому досягається максимальний комічний ефект.

Отже, меми, анекдоти та фотожаби – це найбільш розповсюджені одиниці сучасного інтернет-фольклору, кожен з яких не лише репрезентується за допомогою ряду лексичних засобів і графічних особливостей, а й відображає культуру та менталітет носіїв мови.

Список використаних джерел

1.  1. Горошко Е. И., Овчаренко И. Е. Роль сети Интернет в социальных коммуникациях в современном мире. Интернет и глобальное общество. Активные процессы в социальной и массовой коммуникации. Ярославль, 2014. – С.182–205.

    2. Денисюк Ж. З. Інтернет-меми як засіб постфольклорної комунікації. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 2. Київ: Міленіум. С. 29‒35.

  3. Рыжкина А. А. О методах анализа концепта, 2014 Режим доступу: http://vestnik.osu.ru/2014_11/23.pdf.

    4. Эмер Ю.А. Фольклорный концепт: жанрово-дискурсивный аспект [Електронний ресурс] // Вестник Томского государственного университета. Сер. Филология.— Томск, 2010. — № 1 (9). — С. 91—99. — Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/folklornyy-kontsept-zhanrovo-diskursivnyy-aspekt.

    5. Dorst J. Tags and burners, cycles and networks: Folklore in the Telectronic Age // Journal of Folklore Research. – 1990. – Vol. 27 (3). – P. 179–191. 

3 коментарі:

  1. Добрий день. Тобто, носіями інтернет-фольклору є, перш за все, підлітки і молодь, а не старші люди? А взагалі - дуже цікава тема для дослідження. Чи втрачають меми свою актуальність з плином часу, чи через постійне поповнення своїх "лав"?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день. Дякую за коментар. Інтернет-фольклор це прояв сучасного фольклору та поширюється у різноманітних соцмережах, тому, творцями його здебільшого є підлітки чи молодь. Якщо говорити про традиційний фольклор - тоді так, носіями будуть в більшості старші люди.
      Щодо актуальності менів - так, справді, вона втрачається, зазвичай з появою нових мемів або цікавіших

      Видалити
  2. Добрый день! Могли бы Вы привести примеры коллоквиализмов, акронимов и инициализмов в интернет-фольклоре?

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.