Маркова С. С. «ОНИСЬКО І КОМПАНІЯ: БЕСТІАРІЙ КНИГ О. ДЕРМАНСЬКОГО ПРО ПРИГОДИ ВУЖА ОНИСЬКА»

Маркова С. С.

студентка магістратури

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

 ОНИСЬКО І КОМПАНІЯ: БЕСТІАРІЙ КНИГ О. ДЕРМАНСЬКОГО ПРО ПРИГОДИ ВУЖА ОНИСЬКА 

У сучасній українській літературі для дітей авторська казка є одним із найпопулярніших жанрів. Їй присвячені комплексні дослідження Н. Горбач, О. Горбонос, В. Грищук, розгляду окремих літературних казок – публікації В. Мисливої, Л. Овдійчук, В. Просалової, розділи у монографіях Т. Качак, В. Кизилової, М. Славової, літературно-критичний нарис Ю. Ярмиша, матеріали конференцій та ін.

У теорії літератури літературна (авторська) казка розглядається як жанровий різновид епосу. Це «художній твір письменника, який, модифікуючи жанрово-стильові особливості фольклорної казки, формує новий за якістю художній текст із різними інтертекстуальними елементами (цитатами, ремінісценціями, алюзіями тощо)» [3, с. 568] Цим терміном «називають і оригінальні авторські твори, у яких елементи реалій поєднані з вигадкою, яскравим фантазуванням» [3, с. 568]. Літературну казку вважають метажанром, адже серед творів є повісті, поеми, романи, утопії. Тому цей жанр найчастіше піддається модифікації.

Л. Овдійчук зазначає: «Модифікований жанр казки має значно більше можливостей для розкриття авторського хронотопу через інтертекстуальні зв’язки, ретроспекцію, обрамлення, вставні оповіді» [4, с. 22]. Зазвичай сюжети авторських казок є оригінальними, деякі – запозичені. Популярними і цікавими є героїчні та фантастичні мотиви, які переплітаються з повсякденними подіями в житті пересічної людини. Ця дослідниця розмірковує про фантастичні образи-персонажі сучасних казок. Рушієм сюжету, на її думку, найчастіше є поява вигаданого автором казкового персонажа: Каспара Гаузера у Г. Пагутяк, Чудовиська у О. Дерманського, Буцика з країни Нямликів у Л. Ворониної, чаклуна Недочеревика у Г. Малик, комп’ютерного віруса Федька у С. Гридіна, Ворона у О. Росича. Подієва основа сюжету  – незвичайні пригоди вигаданих персонажів у звичайному і звичному для людей (читачів) світі або навпаки пригоди цілком реальних персонажів у вигаданому світі [4, с. 25)].

У своїх казках сучасні письменники, поєднуючи реальне і фантастичне, розкривають споконвічні людські проблеми: боротьби добра і зла, сімейних цінностей, вірності й зради, самопожертви, проблеми вибору, суперечності між особистими прагненнями героя та громадським обов’язком. Вирішення цих проблем у казці залежить від вчинків головних героїв. Кожен із них є носієм певних конкретних рис, позитивних чи негативних. Вони протистоять один одному, втілюючи боротьбу Добра і Зла.

Часто роль головних героїв у казках належить образам тварин. Такі твори відображають анімалістичний світогляд наших далеких предків, коли тварина була невід’ємною частиною тодішнього «суспільства». Тварини були не тільки джерелом їжі та одягу. Наші пращури наділяли цих істот людськими рисами, поклонялися їм, бо звірі виступали в ролі тотемів, які захищали й оберігали їх. Саме тому найдавніші казки – це казки про тварин. Вони давно «пішли» з читацького кола дорослих, а от для дитячої аудиторії є дуже цікавими й повчальними.

Щоб зацікавити юних читачів, в казці має бути стрижень, що пов’язує всіх героїв із ситуаціями, які виникають – цікава весела пригода. Саме за таким композиційним принципом побудовані казки для дітей відомого українського письменника Олександра Дерманського, серед них – серія книг про захоплюючі пригоди  володаря Макуци вужа Ониська.

У передмові до першої частини «Володар Макуци, або пригоди вужа Ониська» автор звертається до юних читачів: «Милий читачу, якщо ти полюбляєш усілякі пригоди та незвичайні історії, тобі просто необхідно познайомитися з вужем Ониськом. Цього разу вуж розповів історію про сонце, що падало на повітку, про своїх друзів — Евридіку, Одарочку, Джека та Кузю» [2, с. 6].

Спробуємо пояснити цей цікавий бестіарій, виведений О. Дерманським на сторінках книги. У центрі твору – вужик Онисько. З давніх-давен люди жили поруч з одними з найцікавіших створінь природи – зміями. У свідомості нашого народу ці створіння, рептилії, закарбувалися в образі небезпеки: немигаючі очі, шиплячі звуки, роздвоєний язик, непомітне і тихе пересування, швидкий напад і здатність отруювати – заворожували і водночас лякали. Цей образ знайшов своє втілення не тільки в усній народній творчості, але і в піснях, живописі та орнаменті. Ставлення до змій та вужів є не зовсім однозначним. Все залежить від конкретного регіону. Образ вужа, як правило мудрого, ми можемо зустріти в українському фольклорі, а саме казках чарівних і казках про тварин «Кирило Кожум’яка», «Гриць і змія», «Ластівка й зозуля», «Чоловік, що розумів бесіду звірів».

Але в книзі О. Дерманського вуж Онисько зображений затятим мрійником і фантазером: «Онисько – затятий фантазер і мрійник. Особливо він полюбляє мріяти, вилізши з-під гілля на город і ніжачись на сонечку» [2, с. 11]. Невеличкий плазунчик мешкає на звичайнісінькому, на перший погляд, городі. Невичерпна фантазія та позитив Ониська роблять його душею компанії в колі сусідів. Не випадково автор дає вужеві ім’я Онисько, що взагалі є прізвищем, яке утворилося від церковного імені Онисим і означає «корисний». Круговерть незвичайних пригод захоплюють вужика і його вірних друзів: жабку Одарку, жука Джека, хробачка Кузю, мишку Евридіку. Ці персонажі живуть у дружбі й мирі. Але поряд із позитивними героями, для противаги, що є традиційним для фольклорного й авторського казкових сюжетів, є і негативні. Їх ми бачимо в образах щура Шкуркогриза та його ненажерливої ватаги пацюків.

Під стать Ониськові його сусідка – жабка Одарочка: «Вона неперевершена господарка, тому часто заклопотана хатніми справами або порається в городі» [2, с. 10]. У слов’янській міфології жіночий образ жаби асоціювався з плодючою  землею та дощем. Недарма існує уявлення про жабу як зачаровану царівну або красуню. У народі з давніх-давен побутує багато легенд і прикмет, що мають негативну символіку і застерігають людей. Образ жаби ми зустрічаємо в казці «Царівна-жаба», «Казка про жабу і троянду», легенді «Дощ та жаби». У творі О. Дерманського жабка Одарка постає перед нами справжньою хазяєчкою, розумною та працьовитою. Вона, ніби захисниця дружнього кола жителів городу, всіх нагодує й усім допоможе. Не випадково Сашко Дерманський дав їй ім’я Одарочка. Значення цього імені має давнє коріння й означає «той, хто має добро». І справді влучно характеризує це ім’я вірну подругу вужа Ониська.

Жодна дружна компанія не може обійтися без особистого музики, який є джерелом натхнення й позитиву для своїх друзів. У казці О. Дерманського це образ хробачка Кузі: «Кузя – дуже романтичний хробачок, він цілими днями виграє на скрипочці, щось собі мугикає під ніс і мріє стати відомим музикантом» [2, с. 10]. Ім’я «Кузьма» має давнє грецьке походження й означає «організатор світу». Для людей черв’яки і хробаки корисні тим, що пронизують ґрунт безліччю тунелів, які допомагають йому «дихати» й бути плодючим. У казці О. Дерманського хробачок Кузя – організатор свята, музики і натхнення. Автор наділяє хробачка спокійною вдачею, позитивом, добротою й певною сентиментальністю. Маленький винахідник не поступається сміливістю та корисністю іншим своїм товаришам.

Але не тільки хробачок Кузя був талановитим в невгамовній компанії. Прекрасною майстринею була мишка Евридіка: «Вона теж дуже хазяйновита, а ще вміє вишивати хрестиком і гладдю» [2, с. 10]. Давньогрецьке ім’я «Евридіка» означає «натхненниця або натхнення». Існує дуже давній грецький міф про прекрасну німфу Евридіку яка надихала на складання чудових пісень свого чоловіка Орфея. У книзі О. Дерманського цей образ є втіленням таланту, працьовитості й майстерності. Її вишивка радує око і дивує своєю простотою й водночас красою. Хоча здавна існують легенди, що миші є тваринами «нечистими», тваринами «нижнього світу». Якщо познайомитися з казками «Курочка Ряба», «Лисиця і зайчата», «Ріпка», «Рукавичка», «Гуси-лебеді», «Лісова хатинка», можна зробити висновок, що все ж таки мишка – позитивний персонаж, хоч і не ідеальний. Зазвичай в казках вона не виступає головним героєм, але є важливим і невід’ємним елементом сюжету.

Ще одна бестія з компанії, яка мешкає на городі, – працьовитий картопляник Джек. Джек – колорадський жук, родичі якого живуть в далекій Америці: «За сусіду вважається ще й колорадський жук Джек, хоча він не має постійного помешкання і ночує то там, то сям, то в травичці, то під грудочкою. Взагалі Джек над усе любить ласувати картоплинням (на крайній випадок годиться сира картопля або чіпси» [2, с. 10–11]. Полосатий винахідник повітряного змія – душа компанії. Його любов до друзів була такою ж сильною, як і до  картоплі, він завжди поруч і завжди допоможе.

Отже, бестіарій книг про пригоди вужа Ониська є не тільки енциклопедією справжніх і фантастичних тварин, але й веселими життєдайними пригодами, які з радістю читаються, вчать дітей дружити й разом протистояти невзгодам. Знайомство з кумедними героями О. Дерманського не залишить байдужими і дітей, і дорослих читачів, бо в алегоричних образах і пригодах розкриваєть реальний світ з його красою й неповторністю й водночас боротьбою за виживання.

Література

1.       Бровко О. Жанрова матриця бестіарію в сучасній літературі. Синопсис: текст, контекст, медіа. 2016. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stkm_2016_1_6.

2.       Дерманський О. Володар Макуци, або пригоди вужа Ониська. Вінниця : Теза, 2004. 158 с.

3.       Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / автор-упорядник Ю. Ковалів. Київ : ВЦ «Академія», 2007. Т. 1 : М–Я. 608 с.

4.       Овдійчук Л. Сучасна проза для дітей : жанрово-стильові особливості. LAP LAMBERT Academic Publishing RU. 2018. 192 с.

5. Сапко М. Колекція небачених істот. Друг читача. URL: http://vsiknygy.net.ua/neformat/322/.