четвер, 22 лютого 2018 р.

Живиця Т. Д. РОМАН «СЬОМИЙ АРКАН» Н. СТЕПУЛИ: ЖАНРОВІ АСПЕКТИ


Живиця Т. Д.
студентка 1 курсу магістратури
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Курилова Ю. Р. к. філол. н., доцент

РОМАН «СЬОМИЙ АРКАН» Н. СТЕПУЛИ:
ЖАНРОВІ АСПЕКТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що література завжди змінюється, розвивається і удосконалюється, як живий організм. Розвитку сучасної української прози притаманний пошук нових зображально-виражальних засобів, синтез різнорідних художніх тенденцій. Сучасна проза, розвиваючись на перехресті традицій та новаторства, увібрала складні процеси інтеграції та диференціації на жанровому рівні.
Мета дослідження розкрити жанрові аспекти роману «Сьомий Аркан» Н. Степули.
Повна назва роману Н. Степули – «Сімдесят вісім. Сьомий Аркан», лаконічніше – «78. VII Arcanum» (2012 р). Твір написано в жанрі андрогіна, романа-таро. Цим автор демонструє бажання вийти за межі традиційних наративів. В давньогрецькій міфології андрогінами (грец. «andros» – «чоловік» і «gyne» – «жінка»)  називалися двостатеві істоти, першолюди, які поєднували в собі ознаки чоловіків і жінок. У літературознавстві, як зазначає О. Балод, поняття «роман-андрогін» застосовується до широкого кола творів, що виникають в результаті схрещування форм на літературній ниві. Романи-андрогіни (або універсальні романи, романи-трансформери, романи багаторазового використання, романи-перевертні, романи-протеї) поєднують у собі ознаки двох чи більше подібних форм і видів сучасної культури. Поява таких романів – це прямий наслідок формування в межах сучасного постіндустріального суспільства єдиного культурного простору [2].
Жанр андрогін започаткувала в українській літературі Н. Степула своїм попереднім романом «Небо (не) сповідане. Все (і) Ніщо» (2011 р.). У світовій літературі поклав початок цьому жанру сербський письменник М. Павич, створивши чоловічу і жіночу версії свого роману «Хазарський словник» (1984 р.). Серед його творів є роман «Остання любов у Константинополі» (1994 р.) з підзаголовком «Довідник із ворожіння». Ця книга продовжує авторську традицію написання нелінійних творів. У ній читачам пропонується самим передбачити свої долі за допомогою доданих до книги карт Таро, яка складається з двадцяти двох карт, це так звані Major Arcanum – Старші Аркани. Частини роману-гри М. Павича озаглавлені за назвами карт Таро. Яскравим зразком андрогіна є також роман американського письменника Дена Брауна «Код да Вінчі» (2003 р.).
Серед письменників, які експериментували із картами Таро, відомий і С. Постмен. Він за допомогою синтезу елементів язичництва, шаманства, буддизму та індуїзму створив унікальну колоду Таро. Її описав Е. Гентер у їхньому спільному із С. Постменом творі «Таро космічного племені» (1999 р.). Це книга-карти, певне «керівництво до дії», своєрідна інструкція до колоди карт Таро.
Роман Н.Степули подібний за своєю жанровою специфікою до романів попередників, проте «Сьомий Аркан» не є довідником із ворожіння, до книги не додані карти, а кожен розділ відповідає не назві, а цифрі, яка позначає певний старший або молодший Аркан. І колода Таро – класична: сімдесят вісім карт.
Цікаво, що Аркан (лат. «аrcanum» «таємниця») у своєму первинному значенні – це таємний комплекс фактів та настанов. Подібні комплекси були наявні в багатьох культурах та спільнотах (древньоєгипетські жерці, друїди, ордер Храмовників, масони тощо). В алхімії арканами називали складові речовини, інгредієнти якої зберігалися в таємниці. Безпосередньо карти Таро складалися із двадцяти двох Старших та п'ятдесяти шести Молодших Арканів, кожен з яких мав своє неповторне значення [3, с. 15].
Варто заглибитись і у значення карти Сьомий Аркан, з якою співзвучна назва роману Н. Степули. На карті зображений тріумфатор у пишній колісниці з чотирма колонами, які підтримують балдахін. Колони символізують чотири стихії, які підвладні переможцю. У колісницю запряжені два сфінкси – білий, який втілює перемогу та добро, та чорний як символ зла та поразки. Ця карта у звичайному своєму вигляді пророкує звершення, перемогу, рух, бурхливу діяльність, успіх в роботі та подорожах. Трактується навіть як символ праведного життя. Але перевернута карта Сьомий Аркан віщує невпевненість, поганий вплив інших людей [3, с. 47]. У романі Н. Степули ця карта завжди пророкує успіх та щастя. На початку твору автор пише: «Якщо вам бодай раз випала ця карта – справді усміхайтеся: ви зможете досягнути успіху, ваші справи матимуть добре завершення, навіть, якщо вам доведеться боротися. – Ви переможець» [5, с. 11]. Ці слова є проекцією на долю героїв твору та своєрідною настановою до самих читачів.
Можна провести символічні паралелі між жанром роман-таро та безпосередньо колодою карт. Твір, написаний у такому специфічному жанрі, має велике смислове навантаження, що перегукується з ворожінням, долею, фатумом.
По-перше, у романі «Сьомий Аркан» карти Таро супроводжують чи не усіх героїв твору впродовж усього їхнього літературного існування на сторінках роману та в уяві читачів, віщують їм про можливі події, надають сил та впевненості: «Йому випали [карти] Вежа, Чаклун і Зоря. Зоря віщувала нову дорогу, переміни у житті, успішні зрушення в кар'єрі та у всьому іншому. «Це цікаво, – всміхнувся Мішель, – успіхи мені справді не завадили б, причому – в усьому й скрізь...» [5, с. 19].
По-друге, карти Таро у творі є чимось більшим, ніж картами для ворожіння. Вони є віщунами долі Всевишнього, ключами до найкращого варіанту майбутнього, допомагають усвідомити себе та свої проблеми: «Карти ніколи не віщують конкретних подій, – подумав Мішель. Але відразу ж змінив свій скептицизм, – однак вони дають змогу самому конкретизувати, щоправда...» [5, с. 19-20]. Карти Таро у творі також є поєднуючою ланкою між різними часами та епохами, бо із їх допомогою пророкують свої долі представники і стародавнього світу, і сучасного.
Іншим важливим елементом роману-таро Н. Степули «Сьомий Аркан» є нетиповий часопростір, що розкривається у «зсуві часів», під час якого відбуваються події твору. Тобто герої переживають якусь катастрофу, травматичний досвід, а потім опиняються в іншому, здебільшого геть віддаленому, історичному вимірі, дещо проте пам’ятаючи про себе колишніх. Про значення «зсуву часів» міркує персонаж твору Мішель: «Після зсуву часів вже зрозуміло, що мільярди душ або ж самоусвідомлень вийшли поза межі тривимірної реальності. Цивілізація людей-руйніників завершується. Або вже завершилася. І завершився час (чи часи, бо їх кілька в одному) цієї цивілізації» [5, с. 47]. Тобто, хоч це катастрофа, людство може мати і користь для себе на світ чекає очищення, перебудова.
В. Агеєва вважає, що такий художній простір роману можна назвати «розшматованим» чи «клаптиковим», адже читачі «раз у раз переносяться з сучасного чи навіть майбутнього Парижа у древній Єгипет, з українських ландшафтів на тропічні острови, від саркофагів до пірамід» [1]. Але такий нетиповий художній простір ніяк не заважає осмисленню роману, навпаки – це тільки розширює межі сприйняття, допомагає більше заглибитись у світ героїв та знайти відповіді на власні запитання.
Н. Степула зазначає, що у реальності, яка іноді обертається до читача казковим виміром, містичними гранями, не йдеться про чаклунство, прибульців і драконів – у романі живуть реальні люди. Це звичайні земні люди, котрі проживають свій особистий час. А ось цей час іноді не збігається з часом, який проживає автор, бо на сторінках роману живуть не лише присутні в теперішньому часі, а й ті, хто відійшов у минуле. Та вкладені в їхні вуста монологи чи діалоги – реальні, оскільки відтворені з реальних джерел [4, с. 3].
Отже, новаторський жанр роман-андрогін, роман-таро передбачає певний своєрідний стиль: матеріал оповіді розглядається крізь прийом розкладених карт Таро, нетиповий часопростір, реалізм викладу переплітається з містицизмом.
Література
1.     Агеєва В. Усе складно: рецензія на книгу Надії Степули [Електронний ресурс] / В. Агеєва. − Режим доступу : http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2013/11/131024_book_2013_review_stepula_ageeva
2.     Балод О. Криза жанру, Ортега-і-Гассет та роман-андрогін [Електронний ресурс] / О. Балод − Режим доступу : http://www.netslova.ru/balod/ra.htm
3.     Карты Таро. Предсказание судьбы / упор. Ю. Хацкевич. – Мн. : Харвест, М. : ООО «Издательство АСТ», 2001. – 192 с.
4.     Степула Н. Заради неілюзорного порозуміння: [Н. Степула про свій роман] / Н. Степула // Літературна Україна. − 2013. − № 12. − С. 3–4.
5.      Степула Н. Сьомий Аркан : роман / Н. Степула. − К. : Український пріоритет, 2013. – 160 с.

5 коментарів:

  1. Таїсіє, добрий день! Мене зацікавило Ваше дослідження! Скажіть, будь ласка, чи потрібен сучасному читачеві такий жанровий різновид роману? Чи не заважає "нормальному" прочитанню роману гіпертекст, який вкраплюється у "герметичний простір роману"?

    ВідповістиВидалити
  2. Добрий день, Маріє! Дякую за Ваше питання! На мою думку, такий жанр безперечно потрібен сучасному читачеві, адже є цікавим і дає можливість по-новому осмислювати звичні речі - синкретично або "з іншого ракурсу". Саме тому новаторські "вкраплення" не заважають прочитанню текста, а навпаки виводять читача ніби за його межі, наштовхуючи на роздуми.

    ВідповістиВидалити
  3. Доброго дня! Скажіть, будь ласка, чи аналізували Ви більш детально смисловий потенціал карт Таро (що називають кожен окремий розділ) і сюжетні колізії, змодельовані авторкою? Яким чином карти можуть керувати розвитком сюжету і вводити читача у простір взаємодії?
    З повагою - Ю.Р. Курилова

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня! Щиро дякую за питання! На жаль, відповідний аспект дослідження наразі в планах і не є детально вивченим. Найближчим часом я зможу дати відповідь на Ваше питання!

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.