Кухар О. Р. ХРОНОТОП ДОРОГИ В РОМАНІ С. ЖАДАНА «ІНТЕРНАТ»

Кухар О. Р.

студентка 4 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

ХРОНОТОП ДОРОГИ В РОМАНІ С. ЖАДАНА «ІНТЕРНАТ»

У просторі сучасної української літератури є художні твори, що відображають найболючіші проблеми сьогодення. До таких літературна критика відносить роман С. Жадана «Інтернат», який передає трагедію людини у вирі воєнних подій, картини людських страждань у боротьбі за виживання. Одним із засобів художнього відображення реалій у цьому романі є часопростір (хронотоп).

У світ художньої літератури поняття хронотопу вводить М. Бахтін, окреслюючи його як «істотний взаємозв`язок тимчасових і просторових стосунків, художньо використаних у літературі» [1, c. 407]. Отже, хронотоп – це єдність місця й часу в романі. На думку М. Бахтіна, час є провідною характеристикою хронотопу, а простір його конкретизує та доповнює. Саме простір та всі предмети в ньому роблять час відчутним. Кожна точка часу стає видимою завдяки матерільному простору і ходу подій в ньому. Найголовніша функція хронотопу – організувати простір, у якому живуть персонажі, зробити його зрозумілим, цікавим.

Письменник повинен адекватно задумові ввести персонажів у подієвий ряд в обраний ним час. Художньо описати час і місце кожної сцени – це важливе та досить складне  завдання, яке С. Жадан виконує у своєму романі «Інтернат». Роман-подорож який увійшов до короткого списку «Книга року ВВС 2017», триває три доби. За цей час головний герой, місцевий вчитель української мови, здійснює подорож через блокпости, розбомблені будинки і переповнені вокзали, щоб врятувати племінника. Сергій Жадан недарма використовує образ дороги у своєму творі, адже саме на дорозі можна зустріти просторові й тимчасові сплетення людських доль і життів, які ускладнені й конкретизовані соціальними дистанціями, тут час ніби вливається у простір і тече по ньому, утворюючи дороги. 

М. Бахтін вказує на те, що мотив зустрічі у творах майже завжди входить до складу хронотопу дороги. У романі Паша, головний герой, зустрічає багато людей на своєму шляху, кожен з яких втілює якийсь метафоричний образ, наштовхує його на якісь роздуми щодо змін у власному «Я».

О. Шупта-В’язовська висловила думку, що «хоча сам Бахтін визначав хронотоп як суттєво освоєний літературою принциповий зв’язок часу і простору в художньому творі, маємо всі підстави говорити про те, що потенційна вагомість літературознавчого терміну Бахтіна полягала у поєднанні часу і простору в людині; вчений зрозумів, що саме людина є найбільш очевидним і довершеним випадком єдності часу і простору, просторовою репрезентацією часу, тому його теорія хронотопу невипадково прямо пов’язана з образом людини в художньому творі» [5, с. 50]. Отже, потрібно звертати увагу на хронотоп з усіма його складниками, тобто на хронотопний комплекс, крім часу і простору це – людина, рух, дорога, мета, характер руху.

Структура шляху обов’язково повинна мати початкову та кінцеву точки. Остання точка – зазвичай і є мета шляху. Свою подорож Паша розпочинає з рідного дому, його мета – перейти лінію фронту та забрати з інтернату свого племінника. Ти чи означає це, що саме ця мета є кінцевою для Паші? В анотації до книги є така фраза: «Для того, щоб повернутися через лінію фронту додому, героєві «щонайменше потрібно визначитися, на чиєму боці його дім» [2, c. 4]. Отже, Паша повинен пройти не тільки фізичний шлях, а ще й духовний. Ось як Сергій Жадан описує шлях головного героя, його мету, які сподівання вкладає в образ головного героя від себе: «Дійти, забрати, десь переночувати, щось поїсти, повернутися додому. А заразом і почати змінювати своє ставлення до оточуючих і навколишньої реальності: поза власним бажанням, обережно, але стрімко і невпинно» [3].

В. Топоров у дослідженні «Простір і час» пише, що шлях завжди веде до очікуваного чи бажаного центру; при цьому шлях виступає не тільки у формі зримої реальної дороги, але й метафорично – як позначення лінії поведінки (особливо моральної та духовної). І в цьому випадку метою виступає не завершення шляху, «а сам шлях, сходження на нього, приведення свого Я, свого життя у відповідність із шляхом, із його внутрішньою структурою, логікою і ритмом» [4, с. 268]. Специфікою мотиву мандрів у прозі Жадана є зумовлене ним розгортання сюжету через пересування героїв між пунктами, де відбувається випробування їх на мужність. Мабуть, найкраща частина роману та, де Паша з племінником Сашою просто йдуть, стараються покинути палаюче місто, дійти до своєї станції живими та неушкодженими. Вони мало говорять, швидше їхня мова складається із сухих коротких реплік, що вказує на внутрішню напруженість героїв, страх за своє життя, розгубленість перед ситуацією, що складається довкола. Вони тікають від небезпек, ховаються від них, намагаються знайти щось поїсти, одним словом – виживають. Хронотоп дороги в «Інтернаті» С. Жадана має виразні інтертекстуальні зв’язки з романом «Дорога» Кормака Маккарті, про які читаємо в рецензії на аналізований твір: «Крізь текст  «нтернату», як ті плями  на стіні з-під вапна, проступає інший роман, украй важливий – і, сказати б, матричний – для всієї новочасної світової літератури. Мова, звісно, про «Дорогу» Кормака Маккарті, де батько і син (або ж Батько і Син) також бредуть світом-якого-більше-немає, намагаючись просто вижити, хоч і не зовсім розуміють, для чого. Вже у Маккарті було очевидно: написати страшенно захопливу книгу можна і на бідному сюжетному матеріалі – важливіше атмосфера і спосіб оповіді. Схоже і в Жадана: від тих шматків, де герої пересуваються постійно готовим вибухнути простором, відірватися неможливо, це написано міцно і нервово. Вочевидь, уроки американця Жадан засвоїв добре: зображальна потуга українського автора якщо й не на рівні «Дороги”, то не сильно їй поступається» [3].

Якщо говорити про біблійну метафоризацію хронотопу дороги, то як зазначав сам автор, Паша частково втілює в собі образ апостола Хоми, на це вказують такі ознаки, як каліцтво; Паша – брат близнюк; йому важко довіряти людям, та ситуації, що коїться навкруги, він звик сумніватися в очевидному.

Отже, аналіз хронотопу дороги роману «Інтернат» С. Жадана дає можливість виявити його структурні елементи –  часовий проміжок (три доби), художній простір (зруйновані війною будівлі, понівечені танками дороги, покинуті людьми міста), рух головного героя до мети подорожі. Така багатокомпонентна структура хронотопу дороги дозволяє трактувати цей образ як хронотопний комплекс. У романі хронотоп дороги відіграє важливу сюжетно-композиційну роль. Через тісно пов’язані із ним мотиви зустрічі-розставання, пошуку-знаходження-втрат-смерті знайомих, які знаменують певні етапи життєвого шляху головного героя, утворюються окремі самостійні сюжети. Крім того, виступаючи об’єднуючим чинником основних просторових образів роману, часопростір дороги забезпечує цілісність художнього твору.

Література

1. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки исторической поэтики / М. М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. – М. : Художественная литература, 1975. – 407 с.

2. Жадан С. Інтернат : роман / Сергій Жадан. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2017. – 336 с.

3. Стасіневич Є. «Інтернат» Жадана : дорога до тихого дому [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.chytomo.com/news/internat-zhadana-doroga-do-tixogo-domu

4.Топоров В. Пространство и текст / Владимир Топоров [Электронный ресурс] // Текст : семантика и структура. – М. : Наука, 1983. – С. 227 – 284. – Режим доступа : http://ecdejavu.ru/p/Publ_Toporov_Space.html

5. Шупта-В’язовська О. Проблеми вивчення художнього часу і простору у контексті літературознавчої термінології / О. Шупта-В’язовська // Історично-літературний журнал. – 2007. – № 13. – С. 49–54.