Блащук О. В. ПАТРІОТИЗМ У ПІСНЯХ АНДРІЯ КУЗЬМЕНКА (КУЗЬМИ)

Блащук О.В.
студент 2 курсу

КЗ «Бердичівський педагогічний коледж» Житомирської обласної ради

Наук. кер.: Кицак Л.В., канд. філол. н.

Патріотизм – сукупність морально-етичної та емоційної прив'язаності до Батьківщини, яка визначає особу як громадянина [2]. У наш час тема патріотизму є досить актуальною. Адже факт ведення військових дій на нашій території, очевидно, спричинений і тим, що люди почали соромитись своєї держави, своєї мови, символіки. Ми забуваємо, що означає – бути українцем. Значна кількість населення є пасивними споживачами, які навіть не намагаються вплинути на життя своєї країни. Вони переконані, що країна винна у всіх їхніх стражданнях. Але бути патріотом – зовсім не означає чекати на те, що за вас все зробить влада. Бути патріотом – це дія, рух, намагання зробити все можливе для благополуччя своєї країни.

Поняття патріотизму досліджувало дуже багато вчених: П.Р Ігнатенко, В.Л. Поплужний, Н.І. Косарєва, Л.В. Крицька – вони вважають патріотизм складовою громадянськості.

Мета нашого дослідження – проаналізувати мотив патріотизму у піснях Андрія Кузьменка.

Тему патріотизму підіймали у своїх творах такі письменники, як Тарас Шевченко. Сам поет – великий патріот України, і всі його твори – знак любові до свого краю. Леся Українка вважає своєю «єдиною зброєю» слово, яке закликає до бою, будить тих, хто заснув. Ліна Костенко багато пише про історичну пам’ять нації, про небезпеку її, цю пам'ять, втратити. Володимир Самійленко – український поет, який, скажімо, у поезії «Патріоти» засуджує тих балакунів-псевдопатріотів, які лише на словах виявляють свої почуття до рідної землі.

Можна стверджувати, що особливе значення для сучасного суспільства мають пісні, адже через них можна пропагувати тему патріотизму, вони є загально доступними та легко сприймаються молоддю.

Саме так вчинив Андрій Кузьменко (відомий як Скрябін). У своїй творчості  він виражає глибоку любов до батьківщини і вказує на проблеми української нації.

Наскрізним мотивом у творчості Андрія є мотив сорому: з одного боку – він сам соромиться несвідомих українців, а з іншого – помічає у них сором за те, що вони, власне, українці.

На твоїх джінсах американський прапор

На твоїй майці – канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання:

Хто мені скаже – чому я тут народився? [1].

У цих рядках поет ставить питання: чому ми соромимось своєї батьківщини, невже вона гірша, ніж інші країни? І свій сором ми виявляємо через небажання навіть формально (через відповідний одяг чи атрибути) показати свою приналежність до української нації.

Він закликає любити свою батьківщину, бути патріотом, поважати свою землю:  «Не стидайся – то твоя земля» [1], – говорить він у цій же пісні. Справді, маючи таку давню історію, традиції, здобутки ми повинні пишатися своєю національністю.

Крім того, Андрій Кузьменко підіймає вічну тему «Краще там є, де нас немає» [1], – так думає кожна людина, яка не цінує того, що в неї вже є. Опираючись на цю цитату, можна говорити не лише про патріотизм, але й про загальнофілософські питання місця людини в світі, задоволеннянезадоволення життям, прагнень та сподівань, реалізації тощо.

Поет стурбовано зауважує: «Твої вуха давно вже звикли до чужої музики» [1], – українці перестають долучатися до української сучасної культури, проміняли її на чужу, далеку, з іншими моральними принципами та законами. По-перше, цим самим не підтримуючи українських виконавців, а по-друге, часто змінюючи власну свідомість на антиукраїнську.

«На твоїх губах застигла гримаса болі / Чому я тут ше – я хочу давно на волю!» [1]. Ці рядки говорять про те, що ми сприймаємо свою Батьківщину, як в’язницю, яка стримує нас від кращого життя. Проте і в Україні можна жити щасливо. Варто лише  навести лад на власній землі – ось основна ідея цієї пісні.

У своїй пісні «Руїна» Скрябін підіймає питання про те, що українська нація не цінує красу своєї батьківщини, її традиції і звичаї: «А моя країна – суцільна руїна, і гордо ходить в кепках і спортивнихштанах. / А моя країна – суцільна руїна, як можна не любити свою землю аж так?» [1].

Він ставить нам питання: чому ми так не любимо і не шануємо свою країну? І відповідь повинен дати кожен для себе.

Важливою у Андрія Кузьменка є тема єдності українського народу: чому ми не можемо спільно ужитися на одній землі?

В американців є і статус, і статуя свободи

Лас Веґас, Ніаґара, Нью-Йорк, Голлівуд

І уживається спокійно там ще купа народу

А в нас хоч і один, та не вміщається тут [1].

Також його хвилює проблема нашої влади, яка «живе на повну ногу», а ми «Стиснувши зуби  стоїмо і пропускаєм кортежі» [1], він говорить, що найбільша радість для українця – дотягнути до завтрашнього дня, що ми всі давно в окопах, хоч і не війна. Останній уривок з пісні став пророчим, адже сьогодні на території України – війна. І всі ми – її учасники.

Отже, пісенна творчість Андрія Кузьменка сповнена патріотичних мотивів із цілим рядом викривальних тем і проблем, які стосуються нашого суспільства.

Література

1.   Кузьменко А. Тексти пісень / Андрій Кузьменко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.pisni.org.ua/persons/175.html

2.   Патріотизм: словникова стаття [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://wikivisually.com/lang-uk/wiki/ Патріотизм