Работягова Аліна ЛОКУС ОПОВІДАННЯ Г. ПАГУТЯК «ПОТРАПИТИ В САД»

 

Работягова А. О.

студентка 2 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Ніколаєнко В. М., к. філол. н., доцент

 

ЛОКУС ОПОВІДАННЯ Г. ПАГУТЯК «ПОТРАПИТИ В САД»

 

Поняття «локус» є предметом інтересу літературознавців і потребує ретельного теоретичного вивчення. Локусом називають простір, визначений конкретними межами, у якому розгортаються події в художньому творі, вони є складовими частинами топосу й окреслюють його вужчі просторові рамки. Локус є важливим елементом для формування просторової організації художнього тексту, у якому змальовується життя персонажів і який слугує предметом інтересу як реципієнта, так і письменника.

Оповідання Г. Пагутяк «Потрапити в сад» проаналізоване науковцями здебільшого з точки зору формально-стилістичних особливостей (В. Агеєва, М. Жулинський, А. Колеснік, Н. Мельник, Р. Мовчан, Є. Нахлік, В. Панченко, Т. Тебешевська-Качак та ін.). Тож заявлений аспект дослідження на часі.

Мета розвідки – з’ясувати роль локусу в оповіданні Г. Пагутяк «Потрапити в сад». Досягнення поставленої мети передбачає виконання такого завдання: проаналізувати функції локусу у творі Г. Пагутяк «Потрапити в сад».

Оповідання Г. Пагутяк є яскравим прикладом її філософської прози. У творі розповідається історія про життя хворого та безпритульного Грицька. Авторка розмірковує про сенс людського буття, моральні цінності та важливість підтримки знедолених осіб.

Час в оповіданні «Потрапити в сад» не має чітких рамок, читач може простежити де й коли відбуваються події, спираючись на подані описи або діалоги.

Хронотоп міста в аналізованому оповіданні розкривається завдяки окремим локусам, оскільки місто для Г. Пагутяк насамперед – це простір, який сприяє розкриттю героїв і відображенню соціального ладу суспільства. Для ретельного аналізу просторових меж твору виділено менші його частини: вокзал, сад, лікарня, електричка, буфет, будинок.

Так, до категорії важливих локусів оповідання Г. Пагутяк належать вокзал і пов’язаний із ним яблуневий сад. Їх опис відповідно до специфіки жанру подано скупо, лише одним речення: «З-за високої мурованої стіни визирали гілки з червоними яблучками» [1]. Стіна є своєрідною алегорією труднощів і перепон, що постають на шляху до щастя й гармонії з собою, оскільки сад знаходиться в полі недосяжності головного героя – за високою мурованою стіною.

Сад у творі має символічне значення – це втілення гармонії й блаженства, дійсно райського місця, адже письменниця використовує у своїй творчості біблійні тексти. Цей локус займає значне місце в часово-просторовій організації твору, позаяк окреслюється для відтворення душевного стану Грицька й акцентує на значних подіях у житті героя. Сад надає твору філософського забарвлення, він є уособленням розради, відкритості почуттів, душевного зцілення. Крім цього, він слугує своєрідним композиційним обрамленням оповідання – змальовується на початку та наприкінці твору.

Локус лікарні згаданий побіжно, вона – «увесь його (Грицька – А. Р.) притулок» [1], як вказує Г. Пагутяк в оповіданні. Це місце його тимчасовий прихисток від холоду та самотності, саме тут він переживає напади епілепсії.

Подібно до локусу лікарні, локус буфету стає своєрідною втечею від неприємної реальності для Грицька. У ньому герой бачить маленький острівець щастя в океані негараздів. Буфет приносить Грицьку відчуття безмежного щастя та надії на краще, адже тут подавали його найулюбленішу їжу. Однак у цьому місці персонажу знову доводиться відчувати на власному досвіді жорстокість світу: «Не любив Грицько бабів з буфету, бо ще давно котрась назвала його жебраком» [1].

Електричка, наступний локус у творі, постає узагальненням людської долі й життєвих шляхів. Життя у творі уявляється швидкоплинним, як і поїзд, і водночас несе в собі багато можливостей. В електричці Грицько знаходив свій прожиток, заробляючи грою на гармошці. Його репертуар складався лише з трьох пісень, але цього було достатньо, «аби в наставлений капелюх посипалися копійки» [1].

Прикметно, що в цих локусах увага зосереджена не зовнішніх описах, а на почуттях та думках головного героя. Вони посилюються відчуття пригніченості й безпорадності Грицька. Безумовно, представлені локуси важливі для канви художнього твору, оскільки створюють відчуття особливої значущості в поворотних моментах життя персонажів.

В оповіданні окреме місце відведене локусу помешкання товариша центрального героя. Загальні описи інтер’єру, які змальовуються авторкою, відтворюють внутрішній світ персонажів і їх соціальний статус: «Микольцьо мешкав у малесенькій хатці з одним вікном…» [1]. Позитивні зміни в зовнішньому вигляді бідного будинку розкривається через призму сприйняття Грицька: «…вікно й двері помалював білою фарбою, не пошкодував грошей» [1].

Отже, аналіз локусу міста в оповіданні «Потрапити в сад» Г. Пагутяк дає змогу вичерпно охарактеризувати спосіб життя персонажів твору. Локус виконує різноманітні функції у просторовій організації твору. Насамперед він відбиває настрої персонажів. Так, будинок Микольця є не лише місцем його проживання, а й відображенням внутрішнього світу героя. Також локуси мають велике значення для побудови оповідання: яблуневий сад є одним з важливих композиційних елементів твору. Зв’язок між різними локусами забезпечує цілісність художнього твору.

Література

1. Пагутяк Г. Потрапити в сад : оповідання. Київ : Молодь, 1989. 224 с.