Горленко Дар’я МОРФОЛОГІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ПЕРЕКЛАДІ ПОЛЬСЬКИХ РЕЛІГІЙНИХ ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

 

Горленко Д. В.

студентка 4 курсу

 Запорізький національний університет

Наук. кер.: Мацегора І. Л., к. філол. н., доцент

 

МОРФОЛОГІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ПЕРЕКЛАДІ ПОЛЬСЬКИХ РЕЛІГІЙНИХ ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Теоретичні та практичні аспекти вітчизняних та закордонних традицій перекладу релігійних текстів вимагають, окрім філологічного, також і системного філософсько-релігієзнавчого підходу, «який спирається на спектр досягнень сучасних гуманітарних наук, предметом вивчення яких постають різні аспекти феномену релігійних текстів» [1, с. 483].

Дослідження перекладів релігійних текстів має давню історію в християнській теології, зокрема таких богословських дисциплін, як історія християнської церкви, конфесіологія, а також так званого «триумвірату філологічних дисциплін, що обслуговують Писання» – екзегетики, герменевтики та гомілетики [цит. за: 5, с. 41].

Перекладацькі трансформації (заміни) відбуваються через неповну спільність або відмінність української й польської мов. Подібність між граматичними властивостями української та польської мов обумовлюється їхньою спільною приналежністю до індоєвропейської сім'ї й виявляється у наявності загальних граматичних значень, категорій і функцій, наприклад: категорій числа в іменників, категорій ступенів порівняння в прикметників, категорії часу в дієслова, функціональної значущості порядку слів та ін. [4, с. 102].

Водночас відмінність принципів граматичного ладу, яке виражається в належності цих мов до різних граматичних груп, що відбивається в певних відмінностях між граматичними властивостями, наприклад, у наявності несхожих граматичних категорій: категорія персональності, категорія істоти- неістоти.

Варто зважати на те, що як відмінність, так і подібність між граматичними формами, їх функціями й значеннями може бути повною і неповною. Повна подібність, як правило, зустрічається порівняно рідко, так само як і повна, некомпенсована відмінність. Інтерес до проблеми перекладацьких трансформацій з боку лінгвістів і їх всебічне вивчення є в курсі теорії й практики перекладу вже традиційними. Трансформації, чи на семантичному чи на формальному рівні, є невіддільною частиною перекладацької діяльності. Будь-який професійно виконаний переклад містить у собі ті або інші види трансформацій.

Граматичні трансформації обумовлюються різними причинами як суто граматичного, так і лексичного характеру, хоча основну роль відіграють граматичні чинники, тобто відмінності в типології мов. У багатьох випадках такі види трансформації тісно переплетені, тому такі трансформації набувають лексико-граматичного характеру. Існує багато причин, що викликають такі трансформації, і повністю охопити всі причини немає ніякої можливості. Тому в контексті даного дослідження ми обмежимо свій вибір лише деякими основними причинами, що обумовлюють такий тип трансформації.

Основна частина лексико-граматичних трансформацій полягає в конкретизації. Конкретизація ‒ це заміна слова або словосполучення вихідної мови з більш широким значенням словом або словосполученням перекладної мови з більш вузьким значенням. Як правило, лексиці української мови властива більша конкретність, ніж відповідні лексичні одиниці польської мови. Конкретизація може бути мовною і контекстуальною [4, с. 254]. При мовній конкретизації відбувається заміна слова із широким значенням словом з більш вузьким значенням. Це обумовлюється розбіжностями в граматичному устрої двох мов ‒ або відсутністю у перекладній лексичної одиниці, що має настільки ж широке значення, що й відповідна одиниця вихідної мови, або розбіжностями в їхніх стилістичних характеристиках, або вимогами граматичного порядку (необхідністю синтаксичної трансформації речення, зокрема, заміни іменного присудка дієслівним)

У проаналізованих нами текстах релігійної тематики зафіксовані такі випадки морфологічних трансформацій

Найбільш частотною конструкцією використання прикметника в українському перекладі та його заміна іменником в родовому відмінку із прийменником, наприклад: W tym czasie Izraelce urodził się syn, a matka ukrywała go przed zabójcami przez całe trzy miesiące. Kiedy nie dało się utrzymać w tajemnicy istnienia dziecka, umieściła je w dobrze smołowanym koszu i ukryła w przybrzeżnych trzcinach nad Nilem. Nakazała najstarszej córce śledzić losy dziecka [Легенда про Мойсея] // За цей час у ізраїльтянки народився син, якого мати цілих три місяці переховувала від убивць. Коли існування дитини не вдалося зберегти в таємниці, вона поклала його в добре просмолений кошик і сховала в очеретах уздовж Нілу. Вона наказала своїй старшій дочці стежити за долею дитини.

Наступна за поширеністю заміна ‒ використання прикметника замість дієприкметника із прислівником, наприклад: Wtedy Bóg dał Mojżeszowi znak. Kazał mu rzucić kij na ziemię. I tak, zanim jeszcze dotknął ziemi, patyk zamienił się w węża! Mojżesz przestraszył się i uciekł. Jednak Pan go zatrzymał i nakazał chwycić węża za ogon. I w tej samej chwili wąż znów stał się kijem [Легенда про Мойсея] // Тоді Бог дав Мойсею знак. Він сказав йому кинути палицю на землю. І ось, ще не торкнувшись землі, палиця перетворилася на змію! Мойсей

злякався і втік. Але Господь зупинив його і звелів схопити змія за хвіст. І в цю мить змія знову стала палицею.

Трансформація прислівника: прислівник замість прикметника Wreszcie chłopiec opamiętał się i powiedział sobie: „Mój ojciec ma za dużo jedzenia, żeby nawet wynająć, a ja tu umieram z głodu! Pójdę do mojego ojca i poproszę go, aby okazał mi miłosierdzie”.A najmłodszy syn poszedł do domu. Gdy był jeszcze daleko, ujrzał go ojciec i pobiegł mu na spotkanie. Uściskał brudnego, obdartego syna i pocałował go [Блудний син] // Нарешті хлопець прийшов до тями і сказав собі: «У мого батька занадто багато їжі, щоб навіть здавати його, а я тут голодую! Я піду до свого батька і попрошу його змилуватись». А молодший син пішов додому. Коли він був ще далеко, батько побачив його і побіг йому назустріч. Він обняв свого брудного, обдертого сина і поцілував його

Таким чином, дослідивши морфологічні трансформації у польсько- українському перекладі релігійних текстів, можна дійти висновку про те, що здебільшого вони пов’язані із замінами, які впливають на частиномовну належність слова до того чи іншого лексико-граматичного класу та відбивають можливі перекладацькі рішення, які спираються на генетичну спорідненість граматичних систем української та польської мов.

 Література

1.   Бабич Н. Д. Лінгвофілософія біблійного тексту. Богословський стиль української мови у контексті стилістичної науки [за ред.:             Н. Бабич]. Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2009. С. 482–488.

2.      Богачевська І. В. Християнська наративна традиція: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження Київ : Світ Знань, 2012. 235 с.

3.      Бочарова І. В. Лексико-семантичні та граматичні параметри назв релігійних свят у сучасній українській мові: Автореф. дис. … канд. філол наук: 10.02.01. Київ., 2009. 17 с.

4.      Кияк Т.Р. Теорія та практика перекладу : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця: Нова книга, 2006. 592 с.

5.     Мороз Ю. А. Українська традиція Біблійних перекладів як об’єкт філософсько-релігієзнавчого дослідження. Innovative solutions in modern science. № 6 (6), 2016. С. 38–51.