середа, 22 лютого 2023 р.

Рябініна Ельвіра ОБРАЗ ЛИСИЦІ В П’ЄСІ Н. ІГНАТЬЄВОЇ «ПАН КОЦЬКИЙ»: ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ

 

Рябініна Е. В.

студентка 3 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Курилова Ю. Р., к. філол. н., доцент


Образ Лисиці в пєсі Н. ІГНАТЬЄВОЇ «ПАН КОЦЬКИЙ»: ГЕНДЕРНІ аспекти 

Одним із найбільш ефективних методів виховання є казка. Кожній людині в дитинстві потрібен герой. Казка дозволяє розвинути дитячу уяву, сформувати життєві цінності, моделі поведінки, навчає, як потрібно ставитися до природи, тварин тощо.

Тему гендерних аспектів в українських казках розглядали такі науковці, як Н. Годзь, В. Желанова, Т. Медіна, В. Кизилова, О. Сушкова. Вони вивчали питання, що стосуються гендерних моделей персонажів українських народних казок (Т. Медіна, О. Сушкова), типових ролей чоловіка й жінки в українських народних казках, їхнього потенціалу в гендерному вихованні дошкільників і молодших школярів (В. Желанова), аналізу феномена культурних стереотипів та їхніх функцій (Н. Годзь).

Українська дослідниця Н. Годзь, розглядаючи культурні стереотипи в українських народних казках, відзначає певні їхні гендерні особливості. По-перше, у більшості казок жіночі та чоловічі стереотипи поведінки протиставляються. По-друге, у стереотипах, пов'язаних із правильними і неправильними якостями персонажів, у більшості казок жінок і чоловіків засуджують за різні аспекти поведінки.

У дослідженні Т. Медіної про моделі ідентифікації персонажів українських казок транслюється думка, що для жіночих персонажів пропонується єдина модель - сім'я. Чоловічі образи мають набагато більший вибір, а сімейна роль для них другорядна. Казкові персонажі жіночої статі в господарських видах діяльності (на роботі в полі, вдома) активні, і навіть домашня робота цінується на рівні з чоловічою. Крім того, частина жіночих персонажів має свободу вибору нареченого. Найбільш цінними рисами жіночого характеру є працьовитість, доброта, лагідність [2]. Інші автори, аналізуючи образ жінки, указують, що образу жінки, дівчини-героїні в українській народній казці притаманні вірність коханому, материнському обов'язку, готовність до самопожертви заради дітей, чоловіка [3, с. 3].

Жіночій персоні в казках дуже часто надають пасивну або допоміжну роль. Жіночий персонаж в основному є або нагородою  для головного героя, або виступає порадницею / помічницею для нього чи, як варіант, перешкодою на його шляху. Т. Пархоменко, проаналізувавши українські і російські народні казки наводить таку типологію образу жінки [3, с. 3]:

     мати, на долю якої припадають такі завдання як народження дітей, їх виховання до пори юності, очікування сина, який «пішов у люди»;

     наречена або дружина, яка часто виступає як своєрідний приз, що необхідно отримати, завоювати або звільнити з неволі;

     бабуся-добра порадниця, яку зустрічає мандруючий у пошуках щастя юнак;

     відьма, що іноді виступає як позитивний персонаж, допомагаючи головному герою;

     дочка або сестра: кмітлива, хитра, винахідлива, працьовита; до неї негативно ставиться мачуха; вона допомагає головному герою в досягненні його мети [2].

У поведінкових моделях та характері жіночих персонажів українських казок можна виокремити такі гендерні стереотипи: мрійливість, ніжність, м'якість, турбота, язикатість, покора перед чоловіком, обов'язкове заміжжя, жертовність заради дітей та чоловіка, прагнення до збереження гармонії в сім'ї, берегиня домашнього вогнища. Жінки, які були наділені чарівними силами могли існувати поза сім'єю.

У пєсі Н. Ігнатьєвої «Пан Коцький» наявна нестандартна гендерна поведінка жіночого персонажа Лисиці. На відміну від традиційних жіночих образів в українських казках, вона не веде себе покірно, сором'язливо, а навпаки, досить хитро, показана читачу як жінка-здобувачка. Вона є тією жінкою, яка сама створює свою долю та щасливе майбутнє. Також слід зазначити, що Лисиця є одним із головних персонажів і більшість уваги приділяється саме їй. У традиційних казках, як зазначалось вище, жіночі персонажі, в основному, завжди другорядні.

Лисиця вміє гарно маніпулювати чоловічими емоціями та почуттями. Можна припуститись такої думки, що, коли вона влаштувала лицарський турнір, то їй дуже лестило та подобалось те, що за неї б'ються. Це також є відхиленням від традиційної гендерної поведінки в українських казках. Кожному із чоловічих персонажів вона тоді дала надію, що може стати комусь із них за дружину, але вже мала чоловіка. Мовлення персонажа свідчить про гострий розум і винахідливість. Описуючи свого обранця, вона змогла залякати  тварин так, що вони відмовлялися битися з Коцьким. Також їй вдалося нав'язати їм думку, що кіт буде паном у лісі, тому, щоб йому догодити, треба приготувати обід. Під час самої дегустації їжі, Лисиця, немов лялькар, керувала котом, вказуючи йому за ким потрібно гнатись.

На відміну від традиційних казок, у яких жінка частіше за все демонструє безкорисливу модель поведінки або її вигода є опосередкованою, у моделі поведінки Лисиці простежується інша картина. Одруження Лисиці й Коцького, по суті, було вигідним для обох сторін. Кіт не буде голодувати, як і його дружина. До того ж, вона покращила становище свого чоловіка в лісі зробила його паном й сама також стає пані. Можна припуститись думки, що для забезпечення свого щасливого майбутнього, Лисиця буде й надалі маніпулювати та керувати котом «із тіні», а він буде виконувати всю роботу. Врешті-решт, подібні маніпулятивні дії приведуть до виграшного становища обох.

Отже, підсумовуючи вище сказане, можна дійти висновку, що авторка, моделюючи образ Лисиці, ставить за мету руйнування певних гендерних стереотипів, які представлені в українських казках, використовуючи традиційний сюжет із залишками матріархатних конструктів. Створюючи оригінальний жіночий образ, Н. Ігнатьєва прагне продемонструвати нові грані жіночого характеру. Серед таких назвемо гнучкий розум (іноді неоднозначно інтерпретований патріархальним мисленням), хитрість, вигадливість, внутрішня сила, самоусвідомлення, незалежність.  

Література

1. Ігнатьєва Н. Пан Коцький. URL: https://ukrdramahub.org.ua/play/pan-kotskyy (дата звернення: 19.02.2023).

2. Медіна Т. Гендерний аналіз українських народних казок. URL: https://www.researchgate.net/publication/341867189_Gendernij_analiz_ukrainskih_narodnih_kazok (дата звернення: 19.02.2023)

3. Желанова В.В. Потенціал української народної казки в гендерному вихованні. Актуальні проблеми слов'янської філології: міжвузівський зб. наук. ст. Вип. XXI: лінгвістика і літературознавство. Київ-Ніжин: Аспект-Поліграф, 2009. С. 72-78.

4. Годзь Н.Б. Культурні стереотипи в українській народній казці: автореф. дис. … канд. філософ. наук: 19.05.04. Харків, 2004., 20 с.

5. Сушкова О., Шестак К. Гендерні фігури в художній комунікації. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/86102/1/Sushkova_Obraz_2_2021.pdf;jsessionid=BF97BC12E6D6172A933C5BBC724B6E35 (дата звернення 19.02.2023).

 

8 коментарів:

  1. Добридень! Дякую за такий цікавий аналіз гендерного аспекту авторської інтерпретації народної казки. Ви влучно помітили, що в більшості з українських народних казок антропоморфним жіночим образам притаманні названі риси так званого "жіноцтва", однак існує та ж "Лисичка-сестричка та вовк-панібрат", де головну героїню аж ніяк не назвеш "представницею слабкої статі". Чи плануєте Ви у майбутньому розширити дослідження українських казок з погляду гендерної стереотипізації?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день! Так, у планах є розширити цю тему у наступних працях. Особливо хочеться розібрати саме на цій п'єсі, бо образ Лисиці не до кінця розібраний.

      Видалити
  2. Добрий вечір, Ельвіро. Дякую за цікаве дослідження! Як Ви вважаєте, який урок хотів показати автор п'єси? Дякую.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий вечір, Маріє. Дякую за запитання. Я вважаю, що автор хотів показати, що за своє потрібно боротися, зі смішного - сміятися, а стосутнки будувати так, як хочеш і з ким хочеш.

      Видалити
  3. Дякую за цікаву наукову розвідку! Неочікувана інтерпретація такого (на перший погляд) традиційного казкового персонажа.

    ВідповістиВидалити
  4. Добрий день! Дякую, що привертаєте увагу до творчості сучасної запорізької авторки! Чи плануєте досліджувати інші п'єси Н.Ігнатьєвої (наприклад, п'єсу "Віно", події якої відбуваються навесні 2022 року, під час масштабної російсько-української війни)?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий вечір! Дякую за Ваш відгук і запитання. У планах поки не було досліджувати інші твори цієї авторки, але Ваші слова змусили мене замислитись над цим питанням.

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.