Ястремська Д. Н.
аспірантка 2 курсу
Львівський національний універститет
ім. Івана Франка
Наук. кер.: Корнійчук В. С., д. філол. н.,
професор
СИМВОЛІКА ВЕСІЛЛЯ У ПОВІСТІ «ВЕЛИКИЙ
ШУМ» ІВАНА ФРАНКА
Символічне розуміння речей, використання символу як
засобу вираження ідентичності людини та природи притаманне багатьом
письменникам різних епох.
З одного боку, символізм ми розуміємо як зароджений
у 70-х роках ХІХ століття напрям, що співіснував з декадентизмом,
неоромантизмом, імпресіонізмом та іншими феноменами, які заперечували
раціоналізм в мистецтві, шукали нові способи осмислення світу і, як наслідок,
спричинились до зародження модернізму. З іншого боку – художня література
завжди зверталась до образів, уяви, інтуїції як способу пізнання та пояснення
зовнішнього світу. То хіба не можна погодитись з Іваном Франком, який вважав
символізм «напрямком чи зв’язком ідей, що почасти належить до невідлучних
прикмет штуки від самого початку її існування» [5, с. 361]?
Дослідження модерності творів Івана
Франка неможливе без заглиблення в їхню символіку. Адже тяжіння до символізму в
художніх творах стало особливо популярним як опозиція до реалізму, бо натяки,
навіювання, асоціації протилежні раціоналістичному сприйняттю світу реалістами.
Але творчість Івана Франка рідко
підпадає під будь-які класифікації та напрямки. «Франкові твори – лабіринти
символічних значень. Значення зринають у його творах, певним чином
співвідносяться з реальністю і часто не прояснюються до кінця» [1, с. 219], – зазначає Тамара
Гундорова.
Останній великий прозовий твір Івана
Франка – повість «Великий шум» – пронизаний символами від початку до кінця і,
щоразу перечитуючи, вдається віднайти все більше прихованих настроїв, образів,
асоціацій.
Одним із найбільших і найцікавіших
символів у цій повісті є весілля Галі Суботівни й Костя Дум’яка, яке можна
дешифрувати як символ зміни часу, зміни суспільних норм, оновлення, і яке набуло
у повісті ґрунтовного художнього осмислення.
1878
року Ольга Рошкевич з братом Ярославом на прохання Івана Франка записала цикл
весільних пісень села Лолин Стрийського повіту. «Як показує аналіз тексту
пісень і етапів весільного обряду у структурі повісті «Великий шум»,
найімовірніше, саме ці фольклорні та етнографічні матеріали і стали предметом
художньої рефлексії у творі І. Франка, хоча, зрозуміло, автор використав й інші
джерела, створюючи художню модель весільного обряду» [3, с. 217] − зазначає
Руслан Марків.
Іван
Франко описує обряди сватання, вінкоплетення та печіння короваїв. Деякі
весільні обряди дещо модифіковані. Наприклад, обряди, які зазвичай відбуваються
в домі молодої, у повісті локалізовані у домі молодого, але зі змісту ми
розуміємо, чому Іван Франко вдається до цього – батько молодої, Антоній Субота,
був проти весілля. Весілля в повісті пронизане обрядовими піснями. «Поєднання
словесного та музичного ритму в тексті повісті дає можливість сприйняти
ритуальне дійство цілісно, нерозривно, в комплексному вираженні його
синкретичної природи» [3, с. 222].
Дві доньки пана Суботи – Женя та Галя –
символізують зміну часу й зміну суспільних норм. «Старша, тепер пані графиня,
та була вроджена пані, горда недотика, остра на слово; а ся молодша, то відразу
видно було, що проста, щира, гадав би хто – хлопська дитина» [4, с. 262-263]. Старша донька нещаслива у
шлюбі з графом після весілля й «відразу скинена в безповоротну безодню» [4, с. 293], молодша – одружена з простим
хлопцем, улаштовує сімейне життя «по-новому», так, як хоче сама.
На перший погляд, у повісті «недоречний» опис
весілля Галі й Костя, який займає значну частину твору, є також символічним.
Селяни святкують, тішаться й хоч ненадовго забувають про свої буденні
«постпанщизняні» проблеми, в той час, коли батько нареченої «навмисно виїхав до
Самбора» [4, с. 271], аби не бачити весілля, не тужитися за донькою й не думати, що його час
минув.
Страшний опис першої шлюбної ночі в листі Жені до
батька у порівнянні з описом весілля дуже гарно підкреслює символіку зміни часу
– радість у житті молодшої доньки одруженої зі звичайним хлопцем і сльози у
житті старшої доньки, одруженої з графом. Микола Легкий вважає, що «обидва
наративи виконують антитетичну функцію, символізуючи відповідно дисгармонію та
гармонійне поєднання у міжстатевих стосунках. Характерним є й
відповідне зображення цих епізодів: повна відвертість статевого акту в першому
випадку й делікатні натяки – у другому» [2, с. 499].
Повість закінчується нотаріальним узгодженням між
паном і селянами «плану викупу сервітутів, за які селяни одержали значний шмат
лісу і толоку» [4, с. 317], що по суті стало перекресленням кордонів та об’єднанням
панських хоромів із селянською хатою – і всією грушатицькою громадою. Закінчення
стало сильним символом перемоги добра над злом та тріумфу.
Повість «Великий шум» є особливою у творчому доробку письменника з багатьох
причин. Пропоноване дослідження є тільки моїми першими кроками до глибшого розуміння
Франка-модерніста, зокрема до аналізу символічної картини його останньої
повісті.
Література
1. Гундорова Т. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр. – Київ:
Критика, 2006. 352 с.
2. Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці
: монографія / науковий редактор Євген Нахлік ; ДУ «Інститут Івана Франка НАН
України» ; Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2021.
608 с.
3. Марків Р. Фольклоризм повісті
Івана Франка «Великий шум» / Руслан Марків // Вісник львівського університету:
Серія філологічна. – Львів: Вид-во ЛНУ ім. Івана
Франка, 2010. – Вип. 43. – С. 216–226.
4. Франко І. Великий шум // Зібрання
творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980. – Т. 22. –
С. 208 – 317.
5. Франко І. Принципи і безпринципність //
Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980. – Т. 34. – С. 360 – 365.
Вітаю, Дзвениславо! Дякую за глибокий аналіз та цікаві спостереження. Скажіть, будь ласка, чи це єдиний такий детальний епізод репрезентації обряду весілля у творчості Івана Франка. Чи пов’язане це зображення із фольклористичними студіями Івана Франка?
ВідповістиВидалитиВітаю. Цікава розвідка, що привертає увагу до "жіночого питання" у творчості Івана Франка. Як Ви гадаєте: чи можна автора долучити до когорти найбільших "феміністів" в історії української літератури? Які акценти в зображенні жіночої сексуальності можна визначити в контексті цього твору? З повагою - Юлія Курилова
ВідповістиВидалити