Вавринюк Олена ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОПЕНТ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ

 

Вавринюк О.В.
магістрантка 1 курсу
Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка

Наук. кер.: Грицак Н. Р., д. пед. наук, професор

 

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОПЕНТ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ

 

У сучасних умовах креативність учителя вважається однією з головних чинників навчального процесу, адже дає змогу віддійте від стандартів та буденності. Нове підростаюче покоління вимагає розвивати у них критичне мислення, зорове сприйняття, візуальну грамотність і культуру. Для того, щоб створити урок змістовним та цікавим, який буде пов’язувати проблемно-тематичну, емоційний аспект і виклад великої кількості навчальної інформації за короткий термін, необхідно використовувати різні типи візуалізації. Не потребує доказу думка, що виклад навчального матеріалу у малюнках, схемах, у формі відеороликів, інфографіки тощо розвиває образне мислення учнів, викликає інтерес до читання художнього твору, розкриває прихований творчий потенціал. [4]. Сьогоденні школярі – це покоління цифрового світу, у руках яких перебувають новітні gadgets, а ні книги. Тому, щоб привернути їхню увагу на вчителя необхідно бути в «тренді», тобто жити як вони.

Науковці зазначають, що сучасна людина набагато краще сприймає саме візуальну інформацію – вона швидше впорядковується, а кольорові образи, завдяки включенню емоційної складової, краще сприймаються. У такому контексті візуалізацію розглядають як одержання (подання) видимого зображення яких небудь предметів, явищ, процесів, недоступних для безпосереднього спостереження; унаочнення, створення умов для візуального спостереження [3]. Слушно зазначає Ж.В. Клименко, що «безмовно, гарні візуалізаційні зразки можуть стати міцною опорою і для запам’ятовування навчального матеріалу. Це і чужі, які учень побачить і опрацює, але найбільшою мірою його власні. Адже процес продумування та створення візуалізаційного продукту є могутнім поштовхом до розуміння навчального матеріалу, з’ясування головного і закріплення в пам’яті» [1, с. 3]. Різні типи візуалізації не лише передають інформацію, але й емоційно впливають на учнів, спонукають їх до позитивних емоцій та зацікавлюють конкретним предметом. Серед продуктивних типів графічного представлення різноманітної інформації можна виокремити: буктрейлер, графіки, інтелект-карти, меми, крайбінг, інфографіку, кроссенси, дудлінг, лепбукінг та ін.

Буктрейлер – це короткий відеоролик, що реконструює у довільній формі розповідь про певну книгу, який створюється за подібністю до трейлерів у кіно. Здебільшого, цей тип застосовують для підвищення інтересу до прочитання книги. Важливо, що під час використання буктрейлеру на уроці в школярів розвивається креативність, адже вони можуть взяти активну участь у його виготовлені.

 

Відео 1[5]       

                                          

 Відео 2 [6]

Сторінки у соціальних мережах – це осучаснення образів класиків світової літератури (рис. 1). Вчитель або учень може створити профіль письменника у соціальній мережі (Instagram, Facebook, TikTok) або уявне онлайн-листування двох літераторів, а також створити власні, тематичні gif та emoji! Такий формат більше захоплює та мотивує школярів до вивчення, а також стимулює до виявлення творчого аспекту.

Рис.1. Приклад сторінки письменника в Instagram

Інтелект-карти – це універсальний та сучасний спосіб для швидкого опрацювання великого обсягу матеріалу, який дає змогу мислити у новій площині, залучаючи до активної роботи обидві півкулі мозку (рис.2). Думки та висновки викладають у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. Інтелект-картки складаються з різних блоків, графічних зображень, стрілок та ключових слів з теми. Все це допомагає розвивати асоціативне мислення.

Рис. 2. Приклад інтелект-карти

Дудлінг – це творчий процес, який полягає у створенні головної картинки (заставки) для пошукової системи Google. Цей прийом, як багато інших, розвиває творчу уяву школярів та, звісно, допомагає сконцентруватися на запам'ятовуванні ключової інформації (рис.3).

 

Рис. 3. Приклад Дудлінгу [2]

Список корисних та ефективних типів візуалізації на уроці зарубіжної літератури на цьому не обмежується. Використання різних типів візуалізації вдосконалить та перетворить урок на захоплюючу подорож у світ письменництва. 

Отже, активне застосування візуалізації на уроках зарубіжної літератури сприяє яскравому та творчому викладу навчальної інформації, дає змогу розставити акценти на ключових моментах, залучаючи творчі здібності учнів.

Література

1. Клименко Ж.В. Дива візуалізації, або як зробити знання видимими, а уроки літератури – незабутніми. Всесвітня література в школах України. 2019. №3 (453). С. 2–12.

2. Леся С. Розвиваємо критичне мислення. «Я в запропонованих обставинах» [Електронний ресурс]. 2020. URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=1127698677651289&set=gm.2635605033367047

3. Словник.ua. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ – тлумачення [Електронний ресурс]. 2022. URL: https://slovnyk.ua/index.php..

4. Фефілова Г.Є. 9 сучасних форм візуалізації для сучасних учнів: лайфхаки для вчителя. Мої педагогічні знахідки [Електронний ресурс]. 2021. URL: https://osnova.com.ua/9-suchasnih-form-vizualizatsii-dlya-suchasnih-uchniv-layfhaki-dlya-vchitelya-moi-pedagogichni-znahidk/

5. https://www.youtube.com/watch?v=oBFq5DwT7BQ

6. https://www.youtube.com/watch?v=Faiu-xqVSlw