Помазан Дмитро ФУНКЦІЙНА РОЛЬ ЕМОЦІЙ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ В ПОЕЗІЇ Л. КОСТЕНКО (НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ «ПРОМІННЯ ЗЕМЛІ»)

 

Помазан Д. С.

студент IV курсу

ДЗ «Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка»

Наук. кер.: Двуличанська О. А., : кан. філол. наук, доцент.

 

ФУНКЦІЙНА РОЛЬ ЕМОЦІЙ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ

В ПОЕЗІЇ Л. КОСТЕНКО

(НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ «ПРОМІННЯ ЗЕМЛІ»)

 

У середині XX ст. з’являється нове покоління письменників, які засуджували офіційні канони соціального реалізму. Вони прагнули оновити тематику поетичних творів, яка рухалася у бік метафоричності, асоціативності та створенні неповторних мовностилістичних засобів. Д. Дроздовський зазначає, що поети: «шукали нові образи, прагнули з’єднати непоєднуване і часто бували на межі розриву з повсякденним, загальноприйнятим слововживанням» [1]. Поетична мова письменників слугує взірцем уже не одному поколінню.

Яскравим зразком такої творчості «жорстокої доби» є літературний доробок Ліни Костенко, яка увійшла в історію сучасної української літератури насамперед як людина, яка стала свідком жорстокої цензури.

Мета розвідки – проаналізувати функційну роль емоцій ліричної героїні.

Об’єктом дослідження обрано поезію Ліни Костенко, а саме: «Буває тяжко впорожні», «Перші кроки», «Так мовчиш, що заслухатися можна».

Твори Ліни Костенко були об’єктом дослідження: М. Бaжaнa, В. Бaзилевськoгo, Н. І Бернадська, O. Кoвaльчукa та інших. Але слід зазначити, що функційна роль емоцій ліричної героїні залишилася поза увагою дослідників, що і зумовило актуальність цієї роботи.

Перша збірка «Проміння землі», яка стала дипломною роботою Ліни Костенко, продемонструвала, що в мистецтві з’явилася мисткиня з власною манерою письма, незвичним стилем, тематичною різноманітністю, зверненням до складних проблем минулого і сучасного життя народу, що не збігалося з тими жорстокими вимогами соціалістичного реалізму.

У межах одного дослідження неможливо проаналізувати всі пісні збірки «Проміння землі», тому вважаємо за доцільне зосередитися на таких творах письменниці: «Буває тяжко впорожні», «Перші кроки», «Так мовчиш, що заслухатися можна», які, на нашу думку, допоможуть зрозуміти внутрішній світ ліричної героїні у першій збірці поезій.

Твори в збірці «Проміння землі» різноманітні за емоційним забарвленням. Уже у першому вірші «Перші кроки» простежується юний максималізм героїні. На початку вірша перед нами постає вразлива дівчина, яка розчарувалася у коханні, «… перші кроки майже завжди невдалі» [3]. Героїня говорить про перші «безпомічні вірші», які, можливо, були присвячені коханій людині, яка, на жаль, не відповіла взаємністю. Поетеса дбайливо добирає слова, використовуючи відповідні художні засоби: метафори безпомічні вірші, нещасне кохання, які підкреслюють трагічність нездійсненних інтимних почуттів юної дівчини, епітет кроки невдалі, який свідчить про гіркий досвід дівчини в стосунках.

Суміжне римування аа бб додає пісні багатий звуковий повтор: Світ надзвичайно широкий // має укладисті далі // Від того і перші кроки // майже завжди невдалі [3], який підсилює музичність віршованої мови. Серед фонетичних художніх засобів найбільш уживаними є асонанс та алітерація: «майже завжди невдалі», «для того щоб добре ходити», «а потім проходять роки», «з’являється стримана сила», «для того щоб добре ходити» [3]. Поетеса свідомо вдається до цього художнього засобу, надаючи текстові пісні інтонаційної виразності, милозвучності та віршованості.

У третій строфі вірша «Перші кроки» простежуємо душевні зміни ліричної героїні, які набувають іншого значення. Перед нами вже сильна особистість, у якої з’являється «стримана сила», яка формувалася впродовж довгих років. Героїня ніби пройшла стадію оновлення людської душi, але «потім проходять роки» і вона розуміє, що час загартував, навчив бути сильною та мужньою. Тепер героїня може озирнутися, згадати минуле, яке тепер не завдасть шкоди: «Поглянеш – а перші кроки вже й пилом давно притрусило» [3]. Тому і героїня порівнює себе на початку з малюком, який робить перші кроки, як і героїня у перших своїх стосунках. Як висновок, з вуст героїні лунає порада: «для того щоб добре ходити, // раз десять треба упасти», яка є актуальною в наш час.

Болючим жалем пронизано й наступний вірш Ліни Костенко «Буває тяжко впорожні». Героїня у цьому творі постає хоч і у пригасаючому стані, але нестерпне бажання боротися і жити далі не покидає ліричну гуроїню. Спогади повертають дівчину в ті сумні дні, які лягають «тягарем» на подальше життя. Лірична героїня асоціює свій тягар з піснями, які пов’язані з дуже близькою людиною. Підкреслюючи усю трагічність, поетеса добирає відповідні символи такі як дорога, душа, які набувають різних смислових відтінків у творі. Образ дороги символізує тяжкий шлях ліричної героїні, який доведеться пройти для досягнення власної мети: «Я з вами в гору піднімусь // і по дорозі не спочину» [3]. Внутрішній психологічний світ людини з її настроями переживаннями та почуттями символізує образ душі: «Тягар душі – мої пісні – // мені буває легко з вами» [2, с. 245].

Цнотливістю почуттів пронизано і вірш «Так мовчиш, що заслухатися можна». Героїня у цьому вірші постає у тривожному стані. Відповідний епітет в м’якій тишині допомагає зрозуміти, що мовчання коханої людини викликає у молодої дівчини внутрішню тривогу: «І якби не було тривожно, // то чудесно було б мені» [3].  Лірична героїня звертається до невідомого чоловіка: «Я не знаю, чи ти вродливий // і чи ти на світі один» [3], який здається для молодої дівчини «справжнім дивом, котре виникло без причин» [3]. Метафора справжнє диво підкреслює саме ті перші відчуття, які сформувалися у закоханої пари.  Невпевненість у вірності почуттів, викликає у недосвідченої  молодої дівчини пересторогу: «і зриваються слова: «Іди», яка підштовхує дівчину до необміркованих дій. Під словосполученням «інші сліди» лірична героїня має на увазі злети і падіння у стосунках: «Піздно стрілися наші дороги // є на них уже інші сліди» [3].

Отже, проаналізувавши функційну роль емоцій ліричної героїні у творах, ми дійшли висновку, що лірична героїня Ліни Костенко постає хоча і вразливою, але сильною особистістю. Поетеса використовує відповідні метафори та епітети, які допомагають глибше зрозуміти мисткиню, пізнати її почуття, заглибитись у її душевний стан.  Поетеса свідомо вдається до них, надаючи текстам пісень інтонаційної виразності, милозвучності та віршованості. Вірші поетеси пронизані цнотливістю молодих почуттів та  щиростю.

 

 

 

 

Література

 

1.    Дроздовський Д. «…Не дай Бог бути лідером юрби!» Газета «День» № 62, 2010. Д. Дроздовський. URL: https: // day.kyiv.ua/uk/article/media/ne-day-bog-buti-liderom-yurbi. (дата звернення 12. 02. 22)

2.    Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред.  В.П. Коцура, О.І. Потапенка, В.В. Куйбіди. 5-е вид. Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. 912 с.

3.    Костенко. Л. Проміння землі: Вірші. К.: Молодь, 1957. С. 62.