Інформацій- ний лист

Збірники наукових праць

середа, 23 лютого 2022 р.

Остапчук Ірина ФУНКЦІЙНА РОЛЬ ЕМОЦІЙ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ В ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО (НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ «ПРОМІННЯ ЗЕМЛІ»)

                                                                                                                                    

Остапчук О.А.
студентка 3 курсу
Херсонський державний університет
Наук. кер. : Бондаренко Л. Г., к. пед. н, доцент


ВИКОРИСТАННЯ ЛЕПБУКА

НА УРОЦІ ВИВЧЕННЯ ПРИГОДНИЦЬКОЇ ПОВІСТІ

ЗІРКИ МЕНЗАТЮК «ТАЄМНИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ»


У пошуку нових форм організації освітньої діяльності знаходиться зараз кожен педагог НУШ. Дуже важливим є нестандартний та доступний виклад матеріалу. Адже лише після цього учні будуть зацікавлені вивченням твору. Результатом такого пошуку, на нашу думку, може стати тематична папка або лепбук.

Мета статті – подати методичний варіант використання лепбука під час вивчення пригодницької повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» на уроках української літератури у 5 класі.

 У модельній навчальній програмі для 5 класу Нової української школи на розгляд цієї теми пропонується 4 години. За цей час учні дізнаються короткі біографічні відомості з життя письменниці, досліджують роль історичного минулого в житті сучасної людини, аналізують образи козаків та символіку козацької шаблі у творі, дізнаються про велич старовинних українських замків, вчаться розрізняти фантастичне і реальне у пригодницькій повісті, працюють із засобами змалювання характерів персонажів. Вивчення повісті інтегрується з багатьма предметами мистецького циклу. Наприклад, образотворче мистецтво – Юзеф Брандт «Вставайте, козаки», Олег Орльонов «Битва під Берестечком»; музичне мистецтво – козацькі пісні; зарубіжна література – пригодницькі та фантастичні твори зарубіжних письменників [3].

Зміст повісті слід подавати у сучасній та незвичайній формі, тому на всіх етапах роботи над твором необхідно звернутися до лепбука. Це папка або міні-книжка, в якій систематизовані знання з певної теми. У такій книжці багато кишеньок та конвертиків, що містять необхідний матеріал (зокрема ілюстративний) для вивчення і закріплення відомостей. Лепбук – підсумковий результат спільної роботи з дітьми. Його виготовленню повинні передувати тематичні заняття та ігри, обговорення і розмови зі складних питань, виконання завдань. У цьому випадку учень буде готовий до виготовлення тематичної папки разом із словесником, і вона дійсно виконає свою роль як закріплюючий, систематизуючий дидактичний та ігровий посібник.

Використання лепбука на уроках української літератури має багато переваг, а недоліків обмаль: потрібні час, фантазія, бажання та вмотивованість. Але ці риси  притаманні сучасним учителям Нової української школи, тому лепбук – ідеальний варіант для практичної діяльності учнів [4].

Лепбук розвиває творчі здібності та комунікативні навички. І це просто цікаво, і не тільки для дітей, а й для дорослих, тому що робота над лепбуком захоплює й об'єднує. Особливо це актуально в наш час високих технологій, коли друковане слово не настільки популярне, і коли, на жаль, діти більше віддають перевагу комп'ютеру, ніж походу у бібліотеку за звичайною книгою з картинками. Школярі «сповідують цінності свого покоління і віртуальний простір для них стає реальністю [1, с.20]. Також створення лепбука  підготує п’ятикласників до випуску літературної газети, конкурсу стіннівок, що «незважаючи на активне впровадження новітніх інформаційних технологій … залишаються одними із найпопулярніших шкільних позакласних заходів [2, с.9].

     Як використати лепбук саме на уроках вивчення пригодницької повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»? Якими розділами можна його наповнити? По-перше, зовнішня сторінка лепбука (рис.1). На титулці обовязково повинна бути названа тема міні-книжки та зображено авторку або епізод повісті, про яку будемо говорити. На іншій стороні доцільно подати відомості з теорії літератури. Оскільки повість – це епічний твір, то можна дати визначення поняття та деякі цікавинки про цей літературний рід. Для сучасних дітей не буде цікавим просто прочитати текст. Слід надати їм можливість самостійно відшукати потрібну інформацію. Для цього цікавим прийомом стане використання QR-коду, що можна розмістити поруч із текстом. Перейшовши за покликанням, учні матимуть змогу знайти щось цікаве про твір, переглянути відео або послухати аудіозапис. Усе залежить від фантазії учителя!



Рис.1 Приклад зовнішньої сторони лепбука

«Зірка Мензатюк “Таємниця козацької шаблі”»

 

     По-друге, внутрішня сторона лепбука.  Обов’язково повинна бути біографія письменниці: коротка, але цікава і потрібна дітям. Зробити цей розділ можна у вигляді розгортки. Перегортаючи кожну сторінку, учні дізнаватимуться певні біографічні відомості. Окремо слід зазначити дату написання пригодницької повісті та яскраво виділити, щоб звернути на це особливу увагу. Невідємною частиною будь-якого уроку літератури є словникова робота. У повісті «Таємниця козацької шаблі» зустрічаються слова, що можуть викликати труднощі у дітей. Їх варто розмістити у розділ під назвою «Словничок» та оформити у вигляді цікавої розгортки. Як було сказано вище, вивчаючи повість, діти вчаться визначати реальне і фантастичне у творі. Для цього виду робити доцільно зробити дві кишеньки, у які учні зможуть вкладати факти реального і нереального – тобто звичайні папірці зі своїми судженнями. Наприклад, зелена кишенька – «Реальне у повісті», червона кишенька – «Фантастичне у повісті». Так у зелену кишеньку учні зможуть покласти такі написи: історичні події, історичні місця, герої (родина Руснаків), пластуни зі Львова, Миршавий і Дебелий, реліквія (козацька шабля). У червону ж кишеньку можна покласти такі написи: «добірне товариство» (чорти, відьми, відьмаки), родина національно несвідомих чортів, патріотично налаштований привид, чарівна машина, пан Щуровський. У лепбуці можна проаналізувати повість, подавши тему, ідею, головних героїв твору, географічний маршрут подорожі родини Руснаків, або ж надати можливість учням дослідити всі ці моменти і внести корективи до відповідних розділів самостійно, приклеївши знайдену інформацію. Окремо можна підписати назви історичних будівель та місць, що зустрічаються у творі, а їх зображення та інформацію про них вкласти у кишеньку. У такий спосіб ми даємо учням пошуково-дослідницьке завдання – ознайомитися з інформацією про історичні місця та створити фотоальбом за схемою «Назва – інформація – фото».

     Розділи можна змінювати. Окрім вищеназваних можна створити такі:

·        «Пазл» (віднови картинку і дізнайся, що на ній зображено);

·       «Художня майстерня» (учні створюють ілюстрації з цитатами до тексту);

·       «Розшифруй анаграму» (наприклад, ГБАДНО ЕМЬЛИНЙЦКИХЬ – Богдан Хмельницький; РБТЕСЕЦЕКЬА ВБАИТ – Берестецька битва);

·        «Риси характеру» (у кишеньках/конвертах подано імя героя твору та його характеристика. Завдання учнів: встановити відповідність)»;

·       «Патріотична скарбничка» (учні вкладають самостійно створені сенкани);

·        «Мої враження» (кишенька рефлексії, записи про враження від твору).

     Отже, використання лепбука дозволяє вивчати твір Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» у невимушеній та цікавій формі та відкриває  для учнів можливості  продемонструвати власну творчість.

Література

1.    Бондаренко Л.Г. Інфографіка у системі методичної підготовки майбутніх учителів української літератури. Молодий вчений (Спецвипуск).  2019.  № 4.2 (68.2).  С. 20-23.

2.    Бондаренко Л. Г. Конкурс літературних газет до ювілею Тараса Шевченка. Укр. літ. в загальноосвітній школі. 2014.   № 7-8.  С. 9-10.                           

3.    Модельна навчальна програма з української літератури для 5-6 класів. URL : https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Movno-literat.osv.hal/Ukr.lit.5-6-kl.Yatsenko.ta.in.14.07.pdf (дата звернення: 10.01.2021). 

4. Нищета В. А. Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури. Харків: Основа, 2009. 153 с.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.