Серветник Каріна ТРАДИЦІЙНІ ТА НЕТРАДИЦІЙНІ ВИДИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 5-9 КЛАСАХ ЗЗСО

 

Серветник К.В.

студентка 4 курсу

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Наук. кер.: Барташук О.Ю., к. іст.н., доцент

 

ТРАДИЦІЙНІ ТА НЕТРАДИЦІЙНІ ВИДИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 5-9 КЛАСАХ ЗЗСО

 

               Літературну  позакласну  роботу  ми розуміємо як  «різноманітні види літературної діяльності учнів освітньо-виховного характеру, які організовують і проводять у школі в позаурочний час» [3,с.123]. На сьогодні позакласній роботі з літератури надають великого значення у питаннях  творчої  літературної діяльності здобувачів освіти а також у розвитку та удосконаленні їх комунікативних здібностей, самостійності, відповідальності. 

Позакласна робота із української літератури з огляду на її мистецьку природу є явищем багатоваріантним, що, без сумніву, впливає на відсутність єдиної загальноприйнятої класифікації її видів та форм. На їх визначення, насамперед, впливає взаємодія   різних видів мистецтва (музики, живопису, кіно, образотворчого мистецтва та ін.), а також різних видів діяльності здобувачів освіти, вивчення конкретної теми з української літератури.  Проте у ній виділяють кілька  відносних самостійних напрямів роботи.   

Традиційно форми проведення позакласної роботи за кількісним критерієм розподіляють на  індивідуальні (зокрема, це може бути і підготовка наукового дослідження в системі роботи МАН); групові (традиційні літературні гуртки); та масові  (свята, вечори, конференції тощо).

Найбільш традиційними серед групових форм роботи у ЗЗСО, як свідчить аналіз фахових джерел та досвід учителів-практиків, є такі: обговорення літературних новинок та творів, удостоєних літературних премій та нагород; зустрічі із живими  митцями та тими, хто їх знав; обговорення доповідей, відео-презентацій, матеріалів із місцевої преси  про митців слова, представників літературного краєзнавства; заняття, спрямовані на більш глибоке знайомство із теорією літератури чи основами літературної творчості (особливості віршування, літературно-мистецькі напрями чи течії, літературні угрупування та об’єднання, представники літературної  діаспори тощо); більш глибока інтерпретація художніх текстів засобами  ознайомлення зі статтями про особливості віршування тощо).

До  масових форм позакласної  роботи відносять літературні вечори, вечори власної учнівської творчості, видання шкільного літературного альманаху, конкурси на кращий учнівський твір, літературні олімпіади, екскурсії, зустрічі з письменниками, людьми різних професій, учасниками героїчних подій, читацькі конференції, літературні диспути, драматичні, літературно-мистецькі й творчі гуртки та ін. [2,с.135].

Існує також поділ форм позакласної роботи із літератури на три види за напрямом (предметом)  діяльності: 1)  літературне краєзнавство, що передбачає  вивчення літературного життя рідного краю, ознайомлення з художнім обличчям регіону у художніх текстах. Найбільш популярними  у цьому напрямку є такі форми роботи: екскурсії, походи, експедиції, створення музеїв-кімнат при ЗЗСО тощо. 2) іншим потужним напрямом у реалізації позакласної роботи з української літератури є ті форми роботи, що спрямовуються на безпосередній розвиток  словесної творчості здобувачів освіти, з їхніми спробами виразитись у художній творчості. У цій справі ефективними є заняття бажаючих у поетичних гуртках, художніх  чи журналістських студіях, створення рукописних журналів, видання поетичних збірок,  друк в альманахах чи місцевій пресі тощо. 3) наступним видом залучення учнів до позакласної роботи із української літератури є ті форми роботи, що пов’язуються із  реалізацією художньо-виконавського їх потенціалу. Тобто, мова йде про такі форми роботи, що реалізуються через виразне читання, інсценізацію, драматичні гуртки, шкільні театри, засобами яких відбувається розвиток таланту в умінні художнього читання, інтерпретації  та драматичної гри.    

Заслуговує на увагу також класифікація форм позакласної роботи з літератур основі   принципів діалогізму та проблемності: міні-лекторій (лекції проблемні, діалогічні (бінарна лекція або лекція вдвох), лекції-візуалізації); диспути; інсценізації; літературно-музичні вечори, літературні портрети, присвячені великим українцям (як правило, письменникам); реклами художніх творів; літературні читання; день української книги; усний журнал [1, с. 449-453].

В останні роки в умовах дистанційного навчання поруч із традиційними, що добре себе зарекомендували в роботі із учнями ЗЗСО, формами позакласної роботи з української літератури  набувають розвитку нові, до яких ми насамперед віднесли роботу над проєктами та участь в інтерне-олімпіадах, конкурсах, конференціях.

Отже, літературне краєзнавство традиційно займає значне місце у шкільній літературній освіті і представлене широкою гамою видів та форм роботи із організації та проведення традиційних та нових заходів, спрямованих на розвиток літературних обдарувань, поглиблення теоретичної обізнаності в галузі літератури, розвитку творчих умінь і здібностей учнів.

Література

1.       Бабійчук Т. Формування української ментальності у студентів педагогічного коледжу як результат екзистенційно-діалогічної парадигми (на матеріалі позакласної роботи з літератури).  Теоретична і дидактична філологія: Збірник наукових праць. 2011. Випуск 10. С. 445–454.

2.       Наукові основи методики літератури : навч.-метод. посібн. / Волошина Н.Й., Бандура О.М., Гальонка О.А. та ін.; за ред. Н.Й. Волошиної.  Київ : Ленвіт, 2002. 344 с.

3.       Токмань Г.Л. Методика навчання української літератури в середній школі : підручник. Київ : ВЦ «Академія», 2012. 309 с