Сиротенко В.П. ДИДАКТИЧНО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ АСПЕКТ ТВОРІВ Н. ЗАБІЛИ, Ю. ДОЦЕНКА ТА А. КОСТЕЦЬКОГО

 

Сиротенко В.П.
викладач, канд. філол. наук, доц.
Донбаський державний педагогічний університет

 

ДИДАКТИЧНО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ АСПЕКТ ТВОРІВ Н. ЗАБІЛИ, Ю. ДОЦЕНКА ТА А. КОСТЕЦЬКОГО

З моменту утвердження феномену дитячої літератури як самостійної словесно-естетичної галузі в царині «красного письменства» (починаючи із середини ХІХ сторіччя) серед літературознавців, критиків, педагогів велася дискусія щодо причетності дитячої літератури до фундаментальних положень педагогіки як науки – «Дидактика» і «Теорія виховання». Так, автори підручника «Дитяча українська література» В. Кизилова та В. Пушко прямо зазначають, що «педагоги розглядають дитячу літературу в основному як допоміжний засіб у навчанні й вихованні дітей» [4, с. 6]. На щастя, поступово утвердилася думка, що дитяча література й педагогіка – це різні сфери інтелектуальної діяльності людини, і кожна з них по-своєму вирішує глобальне завдання – навчання й виховання підростаючого покоління: «Література для дітей та юнацтва - художні твори різних родів і жанрів, що на рівні своєї формозмістової єдності адресовані читачу відповідної вікової категорії, задовольняють його емоційні, естетичні й етичні запити, можуть мати подвійну рецепцію (дитина й дорослий), взалежнюються від законів, властивих художній словесності взагалі» [6]. Говорячи  про навчання, маємо не суто дидактичні завдання, а  притаманну взагалі художній літературі функцію пізнання, спрямованого перш за все на людину (в даному разі дитину), осмислення її особистісно-моральних якостей. У доцільності такого розуміння сутності «дидактичне» переконуємося хоча б на основі одного із запропонованих напрямків («Дидактичний і розважальний потенціал дитячої літератури») нашої конференції. Для детальнішого розгляду ми обрали вірші Н. Забіли, Ю. Доценка та А. Костецького, чиї поезії відзначаються тематичною своєрідністю.

Вірш Н. Забіли (1903 – 1985, понад десять книг для дітей різного віку, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора) «Чотири» розраховано на дітей старшого дошкільного – молодшого шкільного віку, що й обумовило цілий ряд його виражальних особливостей. Перш за все поетка чітко усвідомлює психологічну своєрідність малюків, для яких гра є природним станом, дозволяючи без особливої напруги опановувати реалії навколишньої дійсності, органічно сполучати навчання та розвагу, з пріоритетною перевагою останнього. Не випадково вірш, що аналізується, включено до поетичної збірки «І читати, й рахувати», знайомлячись із якою, дитина ненав’язливо осягає не «математичні премудрості», а провідні морально-етичні цінності – родинне тепло, дружні взаємини, які допомагають вирішувати багато життєвих проблем:

Ось увечері в квартирі

Знов збереться вся сім’я:

Раз, два, три, чотири –

Тато, мама, брат і я! [3].                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

Головний ігровий момент закладено в жанровій природі вірша – це своєрідна лічилка, коли не просто називаються цифри від одного до чотирьох, а підкреслюється єдність, згуртованість, спільність. Тож фраза «Раз, два, три чотири» стає ключовою, вона визначає ритмічний малюнок тексту, створюючи відповідну емоційну налаштованість у читача. А це найголовніше для юного реципієнта, оскільки в його світовідчутті на даний момент переважають emotion, а не ration, саме вони залишають найглибший слід, досягаючи необхідного комплексного ефекту, якого і прагнула авторка.

Від фольклорного матеріалу відштовхується й Ю. Доценко (нар. 19.09.1954, краматорський поет, автор 7 поетичних збірок, у тому числі для дітей  «Цікавий сонях», лауреат премії ім. Володимира Сосюри Донецького обасного фонду культури) в поезії «Ледачі санчата». У даному разі прослідковуємо не текстову, а ситуативну близькість, коли дитина з’ясовує, що ґринджолята, так швидко спустивши її з гірки, не хочуть самостійно підійматися назад. То як тут не згадати відоме прислів’я «Хочеш їздити, люби й санчата возити». При цьому візьмемо до уваги, що твір розраховано на дітей дошкільного віку, а ще не всі малюки здатні осягнути в повній мірі метафоричне значення сказаного, то автор спілкується з читачем на рівні зорових та слухових образів. Розважаючись, дівчинка не врахувала одного – санчата доведеться самій підіймати вгору:

Спустилася

Із гірки

І плаче

Гірко-гірко…

- Чому ти плачеш,

Даночко?

- Не їдуть вгору

Саночки!.. [2, с. 29].

Реальна ситуація для дитини, скажемо так, не проста. Для героїні вона чимось навіть трагічна – не вистачає життєвого досвіду, щоб виправити ситуацію, старший же читач вбачає в цьому такий прийом творення комічного, як гротеск. На подібному контрасті й побудовано зображувально-виражальний ефект, який своєю непередбачуваністю, непрогнозованістю й допомагає досягти бажаного результату. Ю. Доценко по-доброму кепкує з Даринки, однак тут закладено вагомий навчально-виховно-розважальний момент, про який свого часу писала ще А. Барто. Популярність творів комічного пафосу серед дітей різного віку пояснюється тим, що в них «думка подається гостро, весело, без морально-повчального натиску» [1, с. 168]. Отже, поет, звертаючись до теми роль праці в житті людини, її вагомості й необхідності, а цьому присвячено безліч педагогічно-методичних праць, не педалюючи зображеного, спілкується з малюками весело, розважаючи їх, приховуючи за цією поблажливою посмішкою важливі життєві істини, засвоювати які бажано вже з раннього віку. 

На дітей молодшого шкільного віку розраховано вірш А. Костецького (1948 – 2005, автор понад пʼятдесяти поетичних та прозових творів для дітей різних вікових груп, лауреат республіканської премії ім. Лесі Українки за літературно-митецькі твори для дітей та юнацтва) «Головна професія», що обумовлює дещо інші образно-виражальні засоби. На перший погляд це своєрідний рекламний перелік різноманітних професій, які можуть привабити людину. Але в цьому і приховано основний художній сенс твору. Автором названо до шести професій, і це нанизування може нагадувати барокове «плетєніє словес». Барокова ж естетика основується на химерному поєднанні різних образів, що викликає гру фантастики, примушує включити творчу уяву, надає певної загадковості, таємничості. Щось подібне маємо й у А. Костецького. Виявляється, що підґрунтям усіх названих професій є та, без оволодіння якою неможливе будь-яке фахове становлення. Мимоволі при читанні довжелезного списку виникає інтрига – до чого ж врешті-решт підведе автор. І, як виявляється, ця професія називається школяр:

Бо всім відомо,

що без школи,

без знань,

що мусиш там набуть,

не станеш

у житті ніколи

Тим, ким з дитинства

мрієш буть [5, с. 42-43].

Однак акцентація на потребі отримати шкільну освіту – це не заклик наповнити голову сумою різноманітних знань з окремих предметів, це вихід на більш високий рівень дитячої свідомості, коли йдеться про необхідність на відмінно закінчити школу життя, а навчання в ній – безстрокове. Подібне твердження може видатися надокучливим менторським повчанням старшого меншим, однак поет успішно уникає й цього. Порадником виступає не «дидаскал», а люди, до яких у дитини завжди найбільша довіра – батьки. Дитина переконана, що вони не порядять лихого, їм можна всеціло довіряти. 

Як бачимо, дидактичне у творчості сучасних дитячих письменників набуває значного переосмислення, наповнюючись розважальним забарвленням, що не відштовхує юного читача від твору, а посилює інтерес до нього.
                                                            Література

1.  Барто А. Записки детского поэта. Москва: Советский писатель, 1976. С. 168.

2.  Доценко Ю. Ледачі санчата. Доценко Ю.  Цікавий сонях. Вірші для дітей. Донецьк : Східний видавничий дім, 2014. С. 29.

3. Забіла Н. Чотири. Забіла Н. І читати, й рахувати. – Режим доступу: https://mala.storinka.org/збірка-віршиків-наталі-забіли-і-читати-й-рахувати.html

4.  Кизилова В.В., Пушкова В.Ф. Дитяча українська література. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – 5-те вид., перероб. і доп. Луганськ : СПД Рєзніков В.С., 2013. С. 6.

5. Костецький А. Головна професія. Костецький А. Мої та твої таємниці: Вірші та казки. Для мол. шк. віку. Київ : Видавництво «Початкова школа», 2003. С. 42-43.

6. Кизилова В. Українська література для дітей та юнацтва: новітній дискурс. Режим доступу: https://ukrlit.net/info/children/2.html