понеділок, 22 лютого 2021 р.

Чіпчева Є. В. ХУДОЖНІЙ БЕСТІАРІЙ У ПОВІСТІ Г. ТКАЧУК «ВЕЧІРНІ КРАМНИЦІ ВУЛИЦІ ВОЛОСЬКОЇ»

 

Чіпчева Є. В.

студентка магістратури

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О.А., к. пед. н., доцент

 

ХУДОЖНІЙ БЕСТІАРІЙ У ПОВІСТІ Г. ТКАЧУК «ВЕЧІРНІ КРАМНИЦІ ВУЛИЦІ ВОЛОСЬКОЇ»

 

Сучасні дослідження в галузях педагогіки й вікової психології доводять, що сприймання довкілля дитиною молодшого шкільного віку має свої особливості. Це спричинено багатьма факторами, одним з найголовніших серед яких є особливості розвитку дитини. Часто можна спостерігати, що школярі початкових класів не можуть запамятати великий обсяг інформації, втомлюються та втрачають інтерес до читання великих за обсягом художніх творів, насичених описами, деталями, позбавлених сюжетного динамізму. Найбільш близьким для сприйняття сучасних дітей є жанр літературної казки, якому притаманна насиченість дивами, у якому діють казкові герої, зокрема образи фантастичних істот, тварин, наділених незвичайними здібностями.

Тема бестіарію в ХХІ ст. привертає неабияку увагу науковців. Адже дійсно в багатьох творах головними дійовими особами є звірі, які є носіями морально-етичних цінностей, виявляють схожість у поведінці з бешкетними дітьми. Для кращого сприймання та виокремлення теми твору слід розуміти мету їх використання автором в  художньому творі. Тільки прискіпливість до деталей, вишукування міфологічних, історичних чи релігійних витоків образу, детальний його аналіз дасть змогу зрозуміти функції окремого бестіарного образу в художній формі твору.

Літературознавча енциклопедія подає таке визначення: «Бестіарій (від лат. вestia: звір) – це жанр алегорично-дидактичної прози, своєрідний каталог реальних та вигаданих тварин, поширений у літературі середньовічної Європи у ХІ – ХІV ст.» [1, с. 124]. У бестіарії гармонійно поєднуються фантастичні елементи, засади християнської етики та символіка. Цей жанр прози схожий на байку, адже в ньому образам звірів теж притаманні людські риси (лисиця – хитрість, півень – хвалькуватість тощо).

Зокрема заслуговує на увагу видана у 2014 році повість Галини Ткачук для дітей «Вечірні крамниці вулиці Волоської», за яку авторка була нагороджена премією «ЛітАкцент року - 14». Ця відзнака засвідчила, що книга Галини Ткачук є яскравим  прикладом якісної сучасної дитячої літератури, цікавого й захопливого твору «… про затишні крамнички на вулиці Волоській, що на Подолі, про їхніх завсідників – білок, птахів, собак та інших громадян…» [2, с. 4]. Справді, у творі діють незвичайні тварини, кожен з яких має свою історію, темперамент, риси характеру. Сама авторка у передмові зазначає, що твір є цікавим для дітей своїми образами тварин, адже вони близькі для малечі. Але дорослі зможуть значно глибше зануритись у цю повість і побачити паралель тварин з людьми: «У моїх книжках – і в дорослих, і в дитячих – дуже багато тварин, але вони завжди означають людей, підкреслюючи передовсім те, які ми всі абсолютно різні» [2, с. 4].

Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» розповідає про пригоди власників крамничок, що на Подолі, та злодіїв, які мали намір позбавити їх найдорожчих реліквій. Головна мета жителів вулиці Волоської – повернути собі свої скарби і вони відчайдушно за це борються. Ворони, голуби, білки, коти та собаки – звичні для пересічного громадянина тварини. Їх можна зустріти і на вулицях великих міст, і у провулках селищ. Вони живуть серед людей, а тому їх художнє втілення наявне в літературних творах.

У центрі повісті – образи котів та собак. Головний герой – кіт Роман, який був дружелюбним і чемним відвідувачем крамниці «Каппадокія», справжнім другом для ворони Васси та чесним покупцем, адже незважаючи на те, що нерозмінна монета завжди поверталась до нього, власниця крамниці ніколи не виявляла недостачі. Та згодом перед читачем постає ще один герой, теж кіт, але повна протилежність Романа. Кіт Баррух, який незаконним шляхом заволодів чарівною монетою задля власної вигоди. На сторінках повісті Галини Ткачук «Вечірні крамниці вулиці Волоської» можна зустріти різноманітних, з першого погляду чудернацьких звірів. Не всі тварини виступають головними персонажами. Багато з них виконують другорядні ролі. Про них ми дізнаємось з розповідей про відвідувачів чарівної вечірньої крамниці «Каппадокії»: «Окрім названих раніше крука та чорного півня, сюди любили ходити червоний півень Пантелеймон, дворовий пес Бравослав, кілька граків, шпаків та круків, а також крокодил Валерій. Бували тут і різні ворони, галки та сірі голуби. Інколи зазирали коні» [2, с. 11]. 

Загалом образи тварин у цій повісті можна об’єднати у дві групи: ті, хто вели чесне життя, володіли позитивними якостями та ті, хто обрав життя «легке» ціною порушення спокою й добробуту інших мешканців міста. До першої групи відносимо ворону Вассу, кота Романа, білку Рататоск, голуба Сергієнка, півнів Павла та Пантелеймона, крокодила Валерія. І хоча не у всіх них було вкрадено чарівні речі, та вони щиро співчували своїм товаришам і намагались допомогти у пошуках злодіїв. Відповідно, до другої групи належать коти Мур, Амур, Сашко та їхній ватажок Баррух, хом’як Ярема, які і стали тими недоброчесними викрадачами чарів вулиці Волоської. Кожен з цих героїв заслуговує на увагу, адже письменниця вкладала в їхні образи глибинний зміст, і не менш цікавим є міфологічне підґрунтя кожного з них, закорінене у віруваннях українського народу, скандинавських переказах та пов’язане інтертекстуальними зв’язками із творами сучасних письменників.

 

Література

1.                 Ковалів Ю. Бестіарій. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ «Академія», 2007. Т. 1. С.124–125.

2.                 Ткачук Г. Вечірні крамниці вулиці Волоської.  Київ : Темпора, 2018. 124 с.

 

 

3 коментарі:

  1. Добрий день! Цікавий аспект обрали для дослідження. Чи можна, на вашу думку, застосувати цей текст як дидактичний матеріал на уроці у школі? І для якої вікової категорії він був би доречним?

    ВідповістиВидалити
  2. Добрый день! Многие литературоведы животную тему в произведениях условно дифференцируют на анимализм и бестиализм. Анималистические мотивы, как правило, предполагают изображение образов реально существующих животных (сюда же включают и образы растений) и наделение их антропоморфными чертами, а бестиализм подразумевает галерею образов выдуманных, мифических существ. Скажите, пожалуйста, почему Вы выбрали за точку отсчета для своей работы не классификации современных литературоведов (Лихина, Бабенко), а определение бестиарной темы в литературе средневековой Европы?

    ВідповістиВидалити
  3. Добрий день. А на які саме скандинавські перекази й українські вірування є алюзії у творі?

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.