Інформацій- ний лист

Збірники наукових праць

пʼятниця, 21 лютого 2020 р.

Васильєва М. В. ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ДИЛОГІЇ «ТАЄМНИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ», «ДИКЕ ЛІТО В КРИМУ» З. МЕНЗАТЮК


Васильєва М. В.
аспірантка
ДЗ «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка»
(м. Старобільськ)
Наук. кер.: Кизилова В. В., д. філол. н., професор

ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ДИЛОГІЇ «ТАЄМНИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ», «ДИКЕ ЛІТО В КРИМУ» З. МЕНЗАТЮК

Зірка Мензатюк – дитяча письменниця, яка працює на ниві української культури й робить вагомий внесок у духовну скарбницю нашого народу. Надзвичайною популярністю серед юних читачів користується її дилогія «Таємниця козацької шаблі» (2006 р.) і «Дике літо в Криму» (2018 р.). Їй властиві спільний задум, композиційна побудова, герої тощо.
Дилогія Зірки Мензатюк синтезує ознаки пригодницько-історичної та пригодницько-детективної повістей. У ній тісно переплітаються історичний факт і детективні пригоди, минуле й сучасне, реальність і фантазія, добро і зло.
Сюжетною основою дилогії став пошук історичних реліквій: у першій повісті – козацької шаблі, про зникнення якої повідомляє «патріотично налаштований» привид; у другій – срібного татарського поясу ювелірної роботи, що пропав, коли татарів виселяли з Криму.
У «Таємниці козацької шаблі» посилений пригодницький складник. Жанровими формантами пригодницької літератури, на думку А. Вуліса, є випадковий збіг як монтажна основа пригоди; раціональні мотивації як корегуючий елемент пригодницької композиції; гра як змістова властивість пригоди і разом з тим компонент форми; реальний драматичний підтекст; атмосфера дива; сувора реалістична вмотивованість; наявність моралі, своєрідного повчального аспекту [1, с. 55]. Пригоди в повісті починаються з моменту з’яви в родині Руснаків Машки (легковий автомобіль вітчизняного виробництва), на якій Наталочка та її батьки вирушають в захоплюючу, однак небезпечну, сповнену випробувань і несподіванок мандрівку замками України, шукаючи старовинну реліквію.
Повість З. Мензатюк має динамічний сюжет, події ніби нанизуються одна на одну. Авторка акцентує увагу на їх певній послідовності, зумовленості вчинків героїв конкретними обставинами (зовнішніми й внутрішніми). Пригодницька ситуація сповнена натяками, знаками, підозрами, підступністю й хитрощами, що насправді мають прихований зміст.
Драматичні колізії у повісті виникають внаслідок справжніх життєвих конфліктів, протиріч між позитивними й негативними персонажами, наприклад, реалістичне зображення битви під Берестечком; навмисний обман Антипа, через який Наталочка опинилася в колодязі в Тараканівському форті; пастка, підлаштована Антипом в Олеському замку тощо.
Атмосфері дива протиставляється природне відображення подій, що дає змогу сприймати його як елемент повсякденності, об’єкт чесного художнього зображення. Показовими у цьому контексті є шалені перегони на трасі між Машкою і джипом: «У Машку мовби вселився реактивний двигун! Відстань до чорного авто потроху меншала, ось вони й зовсім наблизилися; ще трохи – і Машка його обжене! Джип нісся, мов чорний смерч; Машка летіла, мов блискавка!» [5, с. 89].
Жанровою ознакою історичного твору є його хронотоп, який сприяє осмисленню певної історичної епохи через перебіг подій, зміни часових циклів, просторових картин тощо. Хронотопна структура повісті «Таємниця козацької шаблі» визначається грою з часовими категоріями (схрещування реального світу з подіями давнього минулого), максимальним використанням простору твору. Перед героями постає географічний топос (села, містечка, річки, поля) сучасної України, проте особливу увагу приділено архітектурно-історичним пам’яткам – потенційному місцезнаходженню старовинної козацької шаблі. Спочатку сім'я Руснаків відвідує замок князів Острозьких у Дубні «його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в’їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів’ячі гнізда» [5, с. 34], звідти потрапляє до форту Тараканівського, що «вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований наче засідка хижого звіра!» [5, с. 46]. Далі родина прямує на Козацькі Могили неподалік Берестечка, до Олеського замку, Кам’янець-Подільської та Хотинської фортець.
Історичні факти (битва під Берестечком, Хотинська битва), що постають з видінь Наталочки, виступають додатковим елементом твору. За слушним зауваженням В. Кизилової, використовуючи засоби міфологізації й містифікації простору (потаємна кімната в Олеському замку, підземелля в Дубні, чорти, привиди, відьми й відьмаки), авторка стирає межу між реальним і умовним, робить перехід з однієї площини в іншу практично непомітним [3, с. 224].
Небезпечні пригоди, захоплююча інтрига, наявність певного злочину-таємниці, спостережливість, аналітичні здібності головного героя, щаслива кінцівка як обов’язковий фінал твору – типові риси, що характеризують детективні жанри [2]. Ці ознаки притаманні і повісті З. Мензатюк. Про зникнення історичної реліквії юні читачі дізнаються упродовж перших розділів. Роль слідчих у творі виконують діти, а не дорослі. Вони кмітливі, спроможні помічати незначні деталі і на їх основі робити певні логічні висновки. Наталочка та її батьки разом з дядьком Богданом, привидом і пластунами об’єднують зусилля, щоб запобігти нелегальному вивезенню старовинної речі за кордон, і рятують таємничу козацьку шаблю.
Повість «Дике літо в Криму» відкриває нові сторінки з життя уже відомих героїв. Пригоди знову розпочинаються з Машки: вона «поцілувалася» з вантажівкою, змінюючи плани Руснаків на літню відпустку – зі старанно спланованої автомобільної мандрівки на «дикий» відпочинок на кримському узбережжі.
За допомогою гри як жанрової ознаки пригодницької літератури у творі зберігається подвійне сприйняття життя, одночасно переплітаються реальне й умовне. Гра дає змогу відсторонитися від щоденної сірої одноманітності і зануритися у вир небезпечних подій, що еквівалентні розвазі.
Якщо у хронотопній структурі першої повісті визначальним був простір твору, де топоси змінювалися з географічного на культурно-історичний, то у «Дикому літу» більше уваги приділено динаміці часу; він підпорядковує художній простір: екскурси в історію українсько-татарських взаємовідносин, висвітлення спільних поразок і перемог у різні періоди.
Історичний час фіксовано на основі реальних фактів минулого (вигнання («сюрґюн») татарського народу з Криму під час Другої світової війни у 1944 році, поневіряння, геноцид); історичних особистостей (гетьман Богдан Хмельницький, отаман Тарас Трясило, хан Іслам-Ґерай, полководецьТугай-бей), що постають перед юними читачами.
Відтворюючи колорит епохи, З. Мензатюк вдається до описів традицій, особливостей суспільно-побутового середовища: «У татарів був звичай: коли дівчина виростала, батько дарував їй срібний пояс. То найкоштовніша татарська прикраса, без якої ніяк не обійтися. Без пояса не було в чому на люди вийти. Без пояса ніхто й заміж не брав» [4, с. 51], «Висадили нас у далекому цілинному кишлаку і поселили до узбеків: кого в сарай, кого в повітку, а нас із мамою – в курник. [...] Мама вигребла курячий послід, вирівняла долівку – на ній і спали. Склала з каміння пічку, тільки що на ній варити?» [4, с. 141–142].
Таємничі смс-повідомлення, несподівані крадіжки і псування харчів, моторошні пастки, небезпеки й загадки, що випали на долю туристів (родини Наталочки, Северина, їх друзів) свідчать про наявність у повісті ознак, притаманних детективному жанру. Розв’язка основної детективної лінії – віднайдення срібного татарського поясу. Його повернення татарській сім'ї – відновлення історичної справедливості; національна пам’ять, що засвідчує нескореність і свободу нації.
Як бачимо, дилогія «Таємниця козацької шаблі» і «Дике літо в Криму» З. Мензатюк синтезує ознаки пригодницької прози, детективу й історичної літератури. Письменниця засобами детективних пригод знайомить юних читачів з історією рідного краю, формує в них почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини.
Література
1.     Вулис А. В мире приключений. Поэтика жанра. Москва : Советский писатель, 1986. 384 с.
2. Вулис А. Поэтика детектива. Детективный метод : веб-сайт. URL: http://detectivemethod.ru/laboratory/poetics-of-detective/ (дата звернення: 15. 02. 2020).
3.    Кизилова В. Жанрово-стильова еволюція прози для дітей та юнацтва другої половини ХХ століття : дис. ... д-ра філол. наук : 10.01.01. Луганськ, 2014. 427 с.
4.     Мензатюк З. Дике літо в Криму : пригодницька повість. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. 192 с.
5.       Мензатюк З. Таємниця козацької шаблі : пригодницька повість для дітей мол. шк. віку. Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. 160 с.

2 коментарі:

  1. Добрий вечір, Маргарито! Ви обрали цікаву й перспективну тему дослідження й представили не менш цікаву й актуальну розвідку. Скажіть, будь ласка, в чому полягає специфіка нарації в дилогії «Таємниця козацької шаблі», «Дике літо в Криму» З. Мензатюк? З повагою Валентина Ніколаєнко

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня, пані Валентино! Вельми вдячна за оцінку розвідки. Дякую за питання. Художня форма дилогії «Таємниця козацької шаблі», «Дике літо в Криму» підкреслює драматизм і динамізм подій, тяжіє до пригодницького характеру оповіді. В основу нарації письменниця ненав’язливо вводить певні моральні настанови, відчутна присутність категорій гуманізму, благородства, орієнтації на мету, безстрашності, патріотизму. З. Мензатюк максимально наближує героїв дилогії до реципієнтів, подає важливі, глибокі й актуальні проблеми (цінність історичних пам’яток для сучасних українців, трагедія кримськотатарського народу, взаємовідносини між українцями і татарами у різні часи) в принадній для дитячої рецепції формі. З повагою, Маргарита Васильєва

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.