пʼятницю, 21 лютого 2020 р.

Ісаєв І. Р. ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ТВОРУ М. МАТІОС «БУКОВА ЗЕМЛЯ»


Ісаєв І. Р.
студент 3 курсу
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Костецька Л. О., к. філол. н., доцент

ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ТВОРУ
М. МАТІОС «БУКОВА ЗЕМЛЯ»

Жанрова поліфонія творів сучасної української письменниці Марії Матіос є досить широкою. Дослідниця Г. Павлишин наводить ряд жанрових моделей прозових творів письменниці: це «новела, повість, роман, «гомеричний роман-симфонія», бульварний роман, психологічна драма, «драма на три життя», щоденник, …, сімейна сага в новелах, автобіографія та інші» [3]. Зовсім нещодавно цей ряд поповнився новим твором «Букова земля», з цікавою авторською дефініцією жанру – роман-панорама.
Досліджень роману «Букова земля» на сьогодні є дуже мало, здебільшого зустрічаємо рецензії та відгуки, що є суб’єктивними. Тому потреба наукового осмислення жанрової специфіки твору М. Матіос «Букова земля» зумовила актуальність теми дослідження. Метою дослідження є визначення особливостей жанрової природи твору.
Вже у підзаголовку твору вказане авторське визначення жанру: «роман-панорама завдовжки у 225 років». Панорама – «краєвид, що відкривається з певної висоти» [1, с. 177], та Ю. Ковалів вказує на те, що цей термін «використовується і в художній літературі, коли йдеться про масштабні, всеохопні зображення» [1, с. 177]. Домінуючою особливістю досліджуваного твору є доволі широкий хронотоп, а події, зображені у романі, подано хронологічно й упродовж тривалого часу. Завдяки цим рисам, ми відносимо твір до жанрового різновиду роману – роману-хроніки. Хроніка – це «різновид історичного твору, в якому лише порічно, іноді – у вигляді новел, фіксуються певні громадські, політичні, родинні події, пов’язані з періодами діяльності певних осіб» [1, с. 562]. До цього жанру в українській літературі письменники зверталися неодноразово, наприклад, А. Свидницький («Люборацькі»), У. Самчук («Марія»). Ці твори є традиційними у жанрі роману-хроніки. Роман-панорама «Букова земля» має свої специфічні особливості та форму оповіді, що збагачують цей жанровий різновид.
Особливістю твору є його своєрідна побудова. Ознакою роману-хроніки є хронологічна послідовність, але окрім чіткого розмежування, письменниця створює назву кожного розділу з імені персонажа, його дати народження та іноді смерті, місця дії та часу, в якому дія відбувається (напр.: «Соломон фон Вайссельбергер (1867–1931 рр.). Австро-Угорська монархія. Чернівці. 2 вересня. 1914 р.»). Кожен елемент назви показує важливість як персонажа, так і місця й дати. Окрім цих розділів, твір наповнений своєрідними розділами-межами, такими як «Безконечник на всі часи». Їх у творі три і вони мають однакову назву. Їхньою функцією є умовне розмежування груп подій. Кожен з трьох «безконечників» розмежовує цикли роману та несе у собі смислове навантаження, що дає змогу осмислити той чи інший період, зображений у творі.
Дія роману відбувається впродовж двохсот двадцяти п’яти років і охоплює період з 1789 до 2014 року. Хоча у назві твору вказана конкретна місцевість (букова земля), події твору охоплюють досить різні географічні точки. Здебільшого дія відбувається на Буковині, але окрім Чернівців, Вижниці та буковинських сіл, події розгортаються і в Берліні, Берні, Москві, а наприкінці твору – на сучасній Луганщині. Особливістю жанру є те, що крім подій «земної» (реальної) території, притаманної для роману-хроніки, письменниця описує й події території надприродної («небесної канцелярії»), що наштовхує на подальші роздуми про реальне й позаземне.
Однією з провідних рис жанру роману-хроніки є широке зображення родинних подій. Певна родина зображується на тлі суспільних подій. Новаторство М. Матіос полягає у тому, що вона поєднує цілих чотири родини: Берегівчуків, Васильків, Вівчарів і Ваґнерів. Кожен із родів чимось між собою взаємопов’язаний та в подальшому почасти впливає один на одного. У романі-панорамі зображується кілька поколінь тієї чи іншої родини. Коли на початку твору зв’язки між родами простежуються не чітко, то у подальшому сюжетному розвитку представники різних родин все більше взаємодіють між собою. Завдяки осмисленню ролі кожної з цих родин і постає історія краю.
Хоча основні події відбуваються на Буковині, та письменниця вдало зображує її крізь призму історії не тільки української, але й загальноєвропейської. Через історії конкретних людей подаються зв’язки особистості та історії, різних національностей між собою. Твір є історично правдоподібним, у ньому згадуються реальні історичні особи (українські повстанці, політичні діячі), побутові картини та вир історичних подій.
Хронологічна структура з кожним розділом у творі поступово ущільнюється. У першій книзі події розгортаються навколо ХІХ ст., але більша частина присвячена все ж І пол. ХХ ст. Події другої книги сконцентровані навколо 40-50-х рр. ХХ ст., а вже в епілозі дія твору переноситься у ХХІ ст.
Вищенаведені особливості дають змогу стверджувати, що твір належить до жанрового різновиду роману-хроніки. Авторські особливості, введені до роману, збагачують цей жанровий різновид. Ґрунтовна історична картина, зображення суспільних змін, стосунки між родинами та їх поступ, широкий спектр топосів робить роман-хроніку панорамою. Твір дає змогу збагнути масштабність історії через призму людських відносин та вплив минулого на сучасне та майбутнє.
Література
1.   Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / автор-укл. Ю. Ковалів. Київ : Академія, 2007. Т. 2 : М (Маадай-Кара) – Я (я-форма). 624 с.
2.       Матіос М. Букова земля. Роман-панорама завдовжки у 225 років. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. 928 с.
3.       Павлишин Г. Традиційні та новаторські жанрові моделі у прозі Марії Матіос. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/72296-150561-1-SM.pdf

8 коментарів:

  1. Слухала, як сама Марія Матіос розповідала про цей свій твір, тому було дуже цікаво прочитати цю статтю. Захоплива тема для подальшого дослідження, тим паче, що роман вийшов нещодавно.

    ВідповістиВидалити
  2. Добрий вечір! Ілле, скажіть, будь ласка, чи в ході роботи над темою дослідження у Вас не виникало питання про відповідність/невідповідність жанрових особливостей твору М. Матіос «Букова земля» епопеї? З повагою Валентина Ніколаєнко

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий вечір! Дякую за запитання! У ході роботи над темою дослідження ми розглядали спільні риси, що притаманні як роману-хроніці, так і жанру епопеї. Це - зображення національного епічного минулого, історичних подій, всеохопність зображуваного та широкий хронотоп. Але однією з провідних формальних ознак епопеї є зображення минулого, де світ віддалений від сучасности абсолютною дистанцією. У творі М. Матіос "Букова земля" події охоплюють не тільки минуле, але і сьогодення - часовий рівень автора, що не характерно для цього жанру. Тому твір має деякі риси цього жанрового різновиду, та все ж позбавлений однієї із ключових особливостей епопеї. З повагою Ілля Ісаєв.

      Видалити
  3. Курилова Юлія23 лютого 2020 р. о 11:35

    Добрий день! Ви детально проаналізували жанрові аспекти твору М.Матіос. Чи користувалася письменниця певними історичними документами? Якими? Чи помітна "буковинська" специфіка стилю М.Матіос у цьому романі?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий вечір! Дякую за запитання! Марія Матіос у деяких інтерв`ю вказує на те, що під час роботи вона користувалася численними архівами різних країн та історичними працями. Окрім цього, у творі неодноразово наводяться історичні документи, листи, газетні статті тощо. Письменниця звертається і до родинного архіву. Зокрема, в одному з публічних дописів авторка писала про те, що у процесі роботи на твором "Букова земля" вона користувалася зошитом власного батька Василя Матіоса "Історія малого присілка "Сірук" де є факти з життя хутора, історії односельців, детальний опис хутора, карта-схема, прізвища мешканців тощо.

      "Буковинська" специфіка стилю письменниці витворилась, насамперед, у інших творах М. Матіос, таких як "Майже ніколи не навпаки", "Солодка Даруся". Досить помітна вона і в "Буковій землі". Характеризують стиль авторки описи буковинського краю, фольклорні елементи й мовний матеріал - використання діалекту. Важливою складовою стилю М. Матіос є, безперечно, віднесеність до фольклорного матеріалу, який поєднується з модерністю. Ці елементи створюють цікавий стиль письменниці.

      З повагою Ілля Ісаєв.

      Видалити
  4. Добрий вечір! Дякую за цікаву статтю. Ілле, скажіть, будь ласка, чим умотивоване обрання Вами саме цієї теми дослідження?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий вечір! Дякую за відгук та запитання! Насамперед авторська жанрова дефініція є досить цікавою - "роман-панорама", що викликає інтерес до дослідження жанрової природи твору. Окрім того, я захоплююсь творчістю Марії Матіос, а тема Буковини є для мене близькою, бо з цим регіоном пов`язана історія мого роду.

      З повагою Ілля Ісаєв.

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.