Інформацій- ний лист

Збірники наукових праць

середа, 20 лютого 2019 р.

Гнатуша А. О. ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОЇ БІОГРАФІЇ «РЕЖИСЕР» К. ТУР-КОНОВАЛОВА, Д. ЗАМРІЯ




Гнатуша А. О.
студентка магістрант  
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Проценко О.А., к. філол. н., доцент

ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОЇ БІОГРАФІЇ  «РЕЖИСЕР» К. ТУР-Коновалова, Д. ЗАМРІЯ

Біографічна проза все частіше стає обєктом дослідження як українських так і зарубіжних науковців. Проблеми, що розглядаються різноманітні – наративний аспект вивчали О. Петрусь, Т. Черкашина; співвідношення у біографічному творі суб’єктивного, особистісного, об’єктивного та документального елементів – Л. Мороз, О. Скнаріна; жанрово-стильові особливості – І. Акіншина, М. Богданова, О. Дацюк, Г. Грегуль, І. Савенко. Обєктом нашого дослідження є жанрово-стильова специфіка роману К. Тур-Коновалова, Д. Замрія «Режисер».
Спираючись на визначення В. Марінеско, яка літературну біографію   «розуміє як життєпис відомої історичної персони, зроблений іншою особою з опорою на документи, свідчення і соціокультурні та історичні факти того часу» [1], вважаємо роман К. Тур-Коновалова, Д. Замрія художньою біографією.
В основі сюжету роману «Режисер» – розповідь про одну з творчих граней О. Довженка-кінорежисера. Композиційно роман складається з 54 розділів, кожен із яких має назву. Присвячено роман «першим кінематографістам усіх часів і народів». Пролог роману розгортається аж у п’яти розділах, із яких читач дізнається про еволюцію кіно, відомих акторів, про час у який порине читач. В епілозі автори «зазирають у далеке майбутнє», оповідаючи про кінематографічні успіхи О. Довженка та Ю. Солнцевої.
Художня біографія максимально наближена до правдивого відтворення життя. Для більшої достовірності в текст введено уривки  з листів, наприклад, Ю. Солнцевої до матері: «… Я думаю, мамо, він би вам дуже сподобався – і тобі, і татові. Певно, він дуже добрий, і в ньому є такі вогники, які всіх людей навколо запалюють» [2, с. 144]; документи, як от «Справа про здавання речей заарештованих у господарчий відділ комнезаму» (члени ЧК шукали причетність О. Довженка до служби в українській націоналістичній петлюрівській армії, за доносом Левіна); фрагменти автобіографії О. Довженка: «Першу світову війну приймав як обиватель, спершу радів та закидав квітами поранених… лише через кілька років почав дивитися на них уже з тугою і соромом» [2, с. 50]; уривки витягів із наказів ВЧК, декрет В. Леніна «Про перехід фотографічної і кінематографічної промисловості у відання Народного комісаріату освіти» тощо.
Відповідно до правди історичної, у творі діють реальні відомі особистості, які стояли біля витоків українського кіномистецтва та відіграли не останню роль у становленні О. Довженка-режисера, зокрема: П. Нечеса – директор Одеської кінофабрики, Є. Бауер та С. Ейзенштейн – режисери, М. Козловський – оператор, Ю. Солнцева, В. Холодна – акторки та інші. Документальності сприяє оповідь про роки навчання О. Довженка в Сосницькій початковій школі, Глухівському учительському інституті, Київському комерційному інституті, вчителювання у Житомирському початковому училищі та робота на Одеській кінофабриці Всеукраїнського кінофотоправління.
Художні параметри твору зорієнтовані не лише на документ, а й на художню уяву автора. Спостерігаємо свідоме намагання письменників зобразити життєпис видатної людини таким, щоб зацікавити читачів, і не відійти від «правди історичної». Тому поряд із фактами, значна роль у художній біографії відведена домислу. Наприклад, домислено сцену в якій О. Довженко зіграв роль кочегара у фільмі «Сумка дипкур’єра». Домисленими є епізоди про народження кіносценаріїв, підбір акторів тощо.
Портретна характеристика О. Довженка у творі майже відсутня. Відомо, що у режисера «широка усмішка», «широко розплющені очі», «насмішкуваті очі», «довгі пальці рук». У кінематограф митець «прийшов від фарб, пензлів та полотна. І хоче, щоб кожен кадр був, як картина… як витвір мистецтва, як плакат! Щоб запам’ятовувався найменший кадр» [2, с. 204]. Для Ю. Солнцевої О. Довженко «чоловік, який не тільки розводить про вчинки, але ці вчинки здійснює, не відкладаючи» [2, с. 190]. Фіксуємо лише портретні деталі, які зрідка доповнені описом одягу.
Чимало у творі інформації про митців, культурних і громадських діячів. Прикметно, що письменники відтворюють докладні біографії багатьох акторів, зокрема, І. Мозжухіна, В. Холодної (Віри Василівни Левченко), Ю. Солнцевої; моделюють низку портретів (наприклад, про В. Холодну зазначено: «… народилася в Полтаві, але виросла в Москві…, мініатюрна струнка фігура-статуетка, сумні сірі очі під покровом довгих вій, чорні кучері» [2, с. 30]); інформують про фільми та ролі, в яких знімалися актори.
Спостерігаємо у творі авторське втручання у перебіг подій. Письменники часом звертаються до читача, коментують певні події, тощо. Досить часто в романі змінюються події, зміщуються часові та просторові площини («тут ми, певно, зупинимося» [2, с. 54], чи то «на хвилинку відхилимося й розповімо про це дивовижне місце» [2, с. 160]), що зумовлено основами кінематографічного кадрування, адже автори роману українські сценаристи, режисери.
Отже, роман «Режисер» К. Тур-Коновалова, Д. Замрія – художня біографія, в основі якої змодельовано правдивий образ конкретної особистості з опорою на документи.
Література
1.                 Марінеско В. Літературна біографія як жанрова модель : особливості еволюції, атрибутивні та модусні ознаки. URL : http://litstudies.chdu.edu.ua/article/view/73245/68546 (дата звернення: 29.01.2019).
2.                 Тур-Коновалов К., Замрій Д. Режисер : роман / пер. з рос. І. Бондаря-Терещенка. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. 336 с.

12 коментарів:

  1. У чому суть феномену О.Довженка-кінорежисера за К.Тур-Коновалов, Д.Замрієм, О.Лісовиковою?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спробуйте авторизуватися через Blogger (оранжева кнопка після коментаря) або підписуйтеся в коментарі.

      Видалити
    2. Добрий день. Дякую за запитання. Олександр Довженко – надзвичайно талановитий режисер, сценарист. Саме цю грань описують автори роману. В цьому полягає феномен Довженка. Письменники відкривають читачам те, що не загальновідомо. Наприклад, дії, які відбувається на знімальному майданчику, процес створення сценарію та фільму: відбір акторів, створення декорацій, їх пошуки та багато іншого, що допомагає розкрити Олександра Довженка для читачів як дійсно непересічну талановиту особистість.

      Видалити
  2. Доброго дня!
    Дякую за статтю!
    Скажіть, будь ласка, як пов`язані між собою феномен жанру та назва твору ?
    Дякую.
    З повагою до автора.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день. Дякую за запитання. Безпосередньо пов'язаний жанр роману з його назвою. В основі твору - розповідь про Олександра Довженка як кінорежисера і це відображено у назві. Всі біографічні факти та домисел письменників будуються навколо цієї сфери діяльності, хоча побіжно зустрічаються інші аспекти життя митця.

      Видалити
  3. Добрий вечір! Які психологічні маркери використовують митці, зображуючи О.Довженка?

    ВідповістиВидалити
  4. Добрий день. Дякую за запитання. Психологічні маркери, що використовуються в романі - діалоги з героями роману, монологи, внутрішні роздуми Олександра Довженка, описи зовнішнього вигляду.

    ВідповістиВидалити
  5. Добрий день! Скажіть, чим обумовлений великий пролог твору, який розгорнувся аж на пяти розділах?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день! Дякую за запитання. Розлогий пролог дає можливисть читачу поринути в час, коли відбувалися події; познайомитися з героями, які неостанню роль відіграють у житті О. Довженка та у становленні українського кіномистецтва загалом. Також більш детально дізнатися про еволюцію кіно, щоб після прочитання киниги ще раз пересвідчитися в феномені свого часу Олександра Петровича.

      Видалити
  6. Добрий день! У чому особливість постмедерної поетики досліджуваного Вами твору ?

    ВідповістиВидалити
  7. Добрий вечір! Дякую за запитання. Особливістю постмодерного письма у досліджуваному романі проявляються в "цитатному мисленні", інтертекстуальності (звернення до листів Ю. Солнцевої, документів, щоденника О. Довженка), монтаж, переплетення різних стилів оповіді, гра з читачем (залучення читача до подій, які відбуваються в творі, спілкування з ним)

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.