Інформацій- ний лист

Збірники наукових праць

середа, 20 лютого 2019 р.

Білоус Н. О. ПРОБЛЕМА МИТЦЯ ТА ВЛАДИ В РОМАНІ «В.І.Н.» В. ТЕРЛЕЦЬКОГО




Білоус Н. О.
студентка магістратури
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Кравченко В. О., к. філол. н., професор

ПРОБЛЕМА МИТЦЯ ТА ВЛАДИ В РОМАНІ «В.І.Н.» В. ТЕРЛЕЦЬКОГО

Проблема митця та його складних взаємин із оточенням, передусім владою, завжди привертала увагу письменників. Майстри художнього слова − від Овідія до Дж. Фаулза, від Горація до П. Зюскінда – прагнули віднайти відповіді на гострі питання, породжувані протистоянням творчої особистості можновладцям. Свій внесок у розкриття цієї вічної проблеми зробили й представники українського письменства: В. Винниченко, Л. Костенко, Леся Українка, І. Франко, Т. Шевченко та ін. Особливо ж загострювався інтерес до означеної проблеми «на межі перехідних епох, … коли першочерговим завданням є визначення та аналіз нових цінностей, нових пріоритетів, що виникли чи як модернізоване наслідування попередньої епохи, чи як спротив її ключовим постулатам» [1, с. 426].
Стосунки митця і влади в умовах перехідної системи становлять основу сюжету роману «В.І.Н». сучасного українського письменника В. Терлецького. Головний персонаж роману – зниклий художник (у романі всі називають його «Він»). Розслідуванням його зникнення займається місцевий журналіст Шульц, ретельно збираючи спогади про нього. Поступово вимальовуються обриси класичного протистояння митця владі, бо він «був абсолютно байдужим до нагород і почестей» [3, с. 27], намагався оминати «вищий світ», надавав перевагу спілкуванню з «простим народом» [3, с. 22]. «Йому навіть пропонували йти в політику – з Його вмінням переконувати, але Він не бажав бруднитися» [3, с. 35], − згадує один із друзів митця. Зниклому важко було б співпрацювати з владою, адже «найбільше в житті він цінував власну свободу…» [3, с. 36].
Як слушно зауважила В. Кравченко, «розбудовуючи образ митця, автор жодного разу не повторився в його характеристиках» [3, с. 90]. В. Терлецький акцентує на різних гранях складного конфлікту, у якому митець приречений, адже втомився від усвідомлення того, що «поступово… сам ставав маленькою частинкою, гвинтиком у цій системі, проти якої завжди боровся і якій щохвилини протистояв» [3, с. 86]. Саме так пояснює причину його зникнення в розмові з Шульцем кохана зниклого. Це не зменшує гостроти конфлікту. Звинувачення на адресу влади лунають із вуст невідомої жінки, прихильниці Його таланту, що «прорвалась» на пряму телефонну лінію з основним кандидатом у мери міста від правлячої партії: «Ви загнали його у глухий кут своєю нищівною байдужістю, невизнанням, замовчуванням і гоніннями. Ви зробили все, аби Він перестав існувати і творити. Але …історія рано чи пізно все розставить по своїх місцях..» [3, с. 49]. Зламавши митця, система, за словами жінки, вкрала майбутнє «у всіх нас». Вона (влада) протистоять Йому (митцю), поводить себе цинічно й підступно: «І вони самі … зараз зроблять все, аби відбілити свої імена перед народом… Вони підуть на все, аби їх не звинуватили у цькуванні того, хто був єдиним світлим промінчиком у цьому пекельному мороці. А далі візьмуться і за Його пам’ять! …Спочатку вони понавішують на Нього різні незугарні ярлики, затаврують п’яницею, невдахою, ледацюгою, небезпечним для суспільства, неадекватним та божевільним, аби якомога більше забруднити Його світле ім’я та добру пам’ять. Потім, коли мине певний час, і світ неодмінно зацікавиться Ним та Його доробком, вони у перших лавах гордо називатимуть себе Його земляками та битимуть себе в груди, що саме вони подарували Його ім’я світові, саме вони відкрили Йому шлях у вічність, саме вони зробили Його тим, ким Він був….А далі вони зроблять на Ньому непоганий бізнес – оприлюднять Його книги та музику, Його картини і фільми, привласнивши собі авторські права, і ще зароблять на ньому шалені гроші, спекулюючи навсібіч Його ім’ям. Потім організують платні вечори Його пам’яті, Його виставки, покази Його робіт, семінари і тематичні зустрічі, міжнародні конференції, знімуть і дорого продадуть документальне кіно про Його життя, назвуть Його ім’ям вулиці і парки, заснують стипендії та премії Його імені, і торгуватимуть Ним скрізь, де тільки можна! Саме так робиться у нашій країні, і робилося завжди» [3, с. 49-50].
Своєрідним уособленням влади в романі стає кандидат у мери від правлячої партії з промовистим прізвищем Валерій Нахабцев. Намагаючись здобути прихильність потенційних виборців, він з’являється на концерті Його пам’яті. Автор спостережливим поглядом вихоплює пещені руки та «байдужий погляд» [3, с. 133] можновладця, чорні джипи, секьюріті в чорних окулярах і костюмах із краватками, прес-секретарку. Обіцяючи ініціювати оголошення наступного року роком пам’яті зниклого митця, політик, як гофманівський крихітка Цахес, намагається привласнити собі чужі творчі здобутки: «Він сам був одним із нас! Тож тепер ми всі маємо право називатися Ним!» [3, с. 134]. Однак, не встигши завершити свою промову, він падає вражений яйцем, кинутим кимось із натовпу. Комічність до болі знайомої ледь не кожному українцю сцени, що нагадує нещодавнє політичне минуле («На мить завагавшись, кандидат все-таки вирішив, що йому боляче, і, підкотивши очі, впав на руки двох своїх секьюріті» [3, с. 134]), ставить під сумнів можливість перемоги влади в одвічному протистоянні з митцем. На це вказує і назва роману «В.І.Н.» (абревіатура виразу «Вибору Іншого Немає»), закликаючи митців наполегливо змінювати себе і світ на краще.
Література
1.     Гладир Ю. Художнє осягнення теми митця й мистецтва у творчості шестидесятників (загальний огляд). Наукові записки. Вип. 92. Серія: Філологічні науки. С. 426-435.
2.     Кравченко В. Філософія буття митця в романі «В.І.Н.» В. Терлецького. Матеріали Всеукраїнської конференції «Література й історія», 2018. С. 88-91.
3.     Терлецький В. В.І.Н. (Вибору іншого немає) : роман. Львів : Кальварія, 2017. 160 с.

10 коментарів:

  1. Як ідентифікуєте жанровий різновид досліджуваного роману?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. «Химерний реалізм» так характеризує жанр свого роману В. Терлецький . Але, якщо заглибитися, відчуваєш, що тканина оповіді тонша, ніж здавалося з інтригуючого початку сюжету…
      Митець В. Терлецький відтворює оригінальну авторську концепцію світу і людини, яка синтезувала елементи детективу, містики, філософії, психоаналізу. Це все визначає жанрово-стильові особливості художньої практики В. Терлецького, робить сюжет особливо захопливим і дарує читачеві непередбачувані повороти сюжету на протязі всього роману.
      А фінал є несподіваним і епічним! В. Терлецький створив поему, оду, баладу, а не традиційний роман!

      Видалити
  2. Хто ще із сучасних українських письменників звертався до теми митця і влади? У чому особливості ідіостилю В.Терлецького?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Письменник – це очі, думки та совість суспільства, чесність, спроможність хоробро дивитись у вічі дійсності і відкрито говорити правду являють справжнього письменника. Його пильні спостереження , влучні здогадки та передбачення є відгуком часу і формотворчим елементом історичного періоду та його культурного пласту.
      Криваві дати нашої історії, свавілля влади і бюрократії, такі теми започаткували В. Яворівський («Марія з полином у кінці століття»), І. Драч («Чорнобильська Мадонна»), Б. Олійник («Сім») , Ю. Щербак («Чорнобиль»).
      Плідно продовжує традиції української літератури та гострі теми влади і суспільства талановита сучасна молодь. Це такі письменники, як Юрій Андрухович («Московіада», «Дванадцять обручів»), Юрій Винничук («Танго смерті») , Василь Шкляр («Залишенець. Чорний Ворон»), Сергій Жадан («Ворошиловград», «Депеш Мод»), Марія Матіос («Вирвані сторінки з автобіографії»).

      Видалити
  3. Добрий день!
    Скажіть, будь ласка, у романі Валентина Терлецького уособленням влади є лише держава та ідеологія? Чи наявна у творі, скажімо, надприродна влада?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. В. Терлецький у своєму романі, щоб зацікавити вибагливого читача, звертає увагу на багато питань та тем сучасного суспільства, які можуть буди предметом нових майбутніх досліджень.

      Видалити
  4. Доброго дня! Скажіть, чи виступає хтось із героїв твору проти цієї влади? Чи описується саме злам митця? Дякую.
    З повагою Катерина Городенська

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Найбільше в житті він цінує власну свободу і творчисть, йому важко було б співпрацювати з існуючую владою. "І світ врешті-решт Його переміг..." Злам митця - це його зникнення! "Він перестав існувати і творити..." Зламавши митця, система, "вкрала майбутне усіх нас..."
      Проти влади, як системи, байдужої до людей в цілому і до кожного окремо виступають так чи інакше всі герої роману.

      Видалити
  5. Дякую авторці дослідження! Приємно, що твір Вас зачепив.

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.