Карначова С. М. ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО: ВІДТВОРЕННЯ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Карначова С. М.

студентка 3 курсу

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Наук. кер.: Шаров С.В., к. пед. н., доцент

ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО: ВІДТВОРЕННЯ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

У розвитку українського художнього слова особливо важливим є період становлення нової української літератури. В українській літературі вже в середині ХVІІІ ст. складається нова жанрова система, відкрито зорієнтована на нову дійсність. В інтермедіях, вертепній драмі, бурлескних і сатиричних віршах, ліричній поезії відбиваються побут і звичаї селянства, характерні спільні взаємини представників різних класів, помітне намагання проникнути у внутрішній світ людини. Ці нові теми і мотиви дістають нове мовне оформлення творів. Так на схрещенні уснопобутового  мовлення і мови усної поезії народу починає формуватися нова літературна мова. Так почалася нова українська література.

Творчість І. Котляревського досліджувало багато критиків, зокрема П. Бахмут, М Возняк, Б. Гоболіс, О. Дейч, А. Залашко, Є. Кирилюк, П. Киселев, Г. Коваленко, С. Крижанівський, Є. Нахлік, І. Пільгук, М. Радецька, І. Тобілевич, М. Яценко та ін.

Творчість І. Котляревського є визначним в українському  літературному процесі. Вихід у світ “Енеїди”, а потім “Наталка Полтавка” знаменував собою злам у  розвиткові української літератури, початок нової доби в історії нашої культури взагалі. Нова тематика, новий ідейний зміст цих творів у порівнянні з літературою попередньою, звернення до  животворних джерел народної мови,  використання багатющих  скарбів українського фольклору, створення таких нових жанрів, як велика бурлескно-травестійна поема і комічна опера, – у цьому полягають заслуги першого класика нової  української літератури [1, с. 34]. Вивчати творчість І. Котляревського можна за допомогою електронного засобу навчального призначення [8]. Перевірити знання за творчість Котляревського можна за допомогою написання творчої роботи на будь-яку тему, де в основі закладено творчість письменника та аналіз його художніх творів [9]. 

Твори І. Котляревського, як перші ластівки нового письменства, зробили справжній переворот і в самій літературній техніці. Так, до появи «Енеїди» в українській поезії панувала силабічна система віршування, основана на чергуванні віршованих рядків, однорідних лише за кількістю складів, з цезурою (паузою) всередині рядка й обов’язковою парною римою. Правда, на початку XVIII ст. були спроби застосувати силабо-тонічний принцип у віршуванні, але вони так і залишилися лише спробами-експериментами. Силабічна система посідала панівне становище до самого кінця XVIII ст. [6, с. 162].

Котляревський утвердив силабо-тонічні розміри – ямб («Енеїда») і хорей («Пісня князю Куракіну»), повернувши українську поезію до природного їй тонічного принципу віршування, основаного на закономірному чергуванні наголошених і ненаголошених складів у рядку [4, с. 32]. Він першим увів десятирядкову ямбічну строфу в українську поезію. (П’єса «Наталка Полтавка» була першим національним драматичним твором, дуже далеким від старої шкільної драми з її абстрактно-алегоричними образами, моралізаторством і схоластикою. Це був твір, тісно зв’язаний з російською драматургією кінця XVIII – початку XIX ст., твір, що увібрав усе краще від вертепної драми та інтермедії, перша справді національна п’єса з життя українського народу.

Наявність гостро драматичних ситуацій, швидкий і природний розвиток дії, майстерність у побудові діалогу забезпечили «Наталці Полтавці» не тільки величезний успіх аж до наших днів, а й винятково благотворний вплив на дальший розвиток української драматургії [2, с. 4].

Справжніми продовжувачами традицій І. Котляревського були ті письменники – і сучасники, і наступники, – які, не намагаючись підроблятися під його стиль, глибоко зрозуміли значення творення народної літератури. Прогресивні тенденції І. Котляревського, звернення до народної мови і народної творчості, його новаторство знаходять відгук, підтримку і свій дальший розвиток у байках П. Гулака-Артемовського і Є. Гребінки [3, с. 84].

Твори І. Котляревського сповнені непідробного гумору, високої, поетичної, щирої любові до народу. У художніх творах письменник розкриває нам письменник образ простого народу, стверджує його велику духовну силу, яка творить майбутнє [7]. Як поет-гуманіст, поет-просвітитель, він співчуває закріпаченому селянству, засуджує негативні явища жорстокої феодально-кріпосницької дійсності, оспівує патріотичні почуття українського народу [5, с. 204].

Великий вплив яскравого і самобутнього таланту І. Котляревського, розвиток його художньо-естетичних принципів позначився на художній спадщині багатьох українських письменників і, зокрема, у творчості Шевченка, Кропивницького, Карпенка-Карого. Твори І. Котляревського, що увібрали в себе багатовікові традиції української і світової культури, на рубежі нової Історичної й літературної епохи знаменували перехід до нового типу художньої творчості, до реалізму й національної свідомості.

Література

1.     Айзеншток І. І. Котляревський і українська література. Наукові записки Науково-дослідної кафедри української культури. Xарків : Наука, 1927. № 6. 289 с.

2.     Бахмут П. Творчість І. Котляревського. Слово і час. 1992. № 10. С. 4–9.

3.     Гуменюк М. І. П. Котляревський (Коротка бібліографія критичної літератури). Література в школі. 1955. № 4. С. 84–85.

4.     Кирилюк Є. І.П. Котляревський і його значення в історії української літератури. Котляревський І.П. Твори. Київ : Держлітвидав України, 1960. С. 3–41.

5.     Павлюк M. Іван Петрович Котляревський і українська мова. Праці Одеського держ. ун-ту. Т. 148. Серія філол. наук. Вип. 8. 1958. С. 203–213.

6.     Пільгук І. Народні мотиви творчості Котляревського. Радянська література. 1938. № 11. С. 161–180.

7.   Шарова Т., Землянська А. Життя як політ: художні домінанти творчості Володимира Родіонова: монографія. [передм. проф. І.Л. Михайлина]. Харків : Федорко, 2017. 196 с.

8.   Шарова Т. Використання електронного засобу навчального призначення під час викладання історії української літератури. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. 2015. Випуск 39. Кам’янець-Подільський : Аксіома. С. 290–296.

9.   Шарова Т., Шаров С. Формування комунікативної компетентності майбутніх учителів інформатики засобами творчих робіт. Молодь і ринок. 2018. № 9 (164). 33–38.