середа, 20 лютого 2019 р.

Стороженко В. О. ЧАС І ПРОСТІР У РОМАНІ Ю. ЩЕРБАКА «ЧАС ТИРАНА. ПРОЗРІННЯ 2084»




Стороженко В. О.
студентка 5 курсу
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Кравченко В. О., к. філол. н., професор

ЧАС І ПРОСТІР У РОМАНІ
Ю. ЩЕРБАКА «ЧАС ТИРАНА. ПРОЗРІННЯ 2084»

Сучасні світи, які письменники зображують у творах, настільки різноманітні, що не одразу можливо помітити: вони завуальовують минуле й сьогодення. Найбільш прийнятною формою для їхнього розкриття є антиутопія. В антиутопії, як відомо, немає чітких часових рамок, у яких діють персонажі, як і причин, що їх спричинюють. Підтримуючи думки С. Хороб щодо розуміння жанрової специфіки романів, помічаємо, що твори Ю. Щербака «не належать до так званих класичних або чистих антиутопій, а відзначаються «гібридизацією» жанрів» [2, с. 14], оскільки в них майже неможливо визначити домінантні риси. «Найяскравішим репрезентантом у цьому жанрі» [2, с. 14] по праву вважають Ю. Щербака.
У художньому творі важливими компонентами є художній простір і час, що не існують один без одного. Будучи філософськими категоріями, вони знайшли своє місце в літературознавстві. До питання часу й простору зверталися М. Бахтін (запропонував термін «хронотоп») і Г.-Е. Лессінг, Д. Ліхачов і Ю. Лотман, В. Топоров і ін.
Роман «Час тирана. Прозріння 2084» є третім у низці творів фантастичного й апокаліптичного спрямування письменника. Цей твір про силу влади, її виконавців. Автор продовжує описувати глобальні проблеми, які є алюзією на знані українські проблеми минулого й сьогодення. Ю. Щербак у романі зазначив, що лише від усього людства залежить те, як вони опанують історію, завдяки новій частці «таймон» (у перекладі з англійської «увімкнений час»).
Письменник відтворив суспільство 2084 року, що дистанціює реципієнтів від сьогодення до майбутнього, яке багатьма ознаками нагадує теперішній стан речей. Максимально наблизив проблеми України до майбутніх, але в ширшому контексті (у майбутньому США теж допомагає й стежить за діяльністю керівників України-Русі). Режим Гайдука їм зручний і необхідний. Олівер Браун під час бесіди з Президентом США стверджував: «Київ – стратегічно важливий аванпост християнської цивілізації. Впаде Україна-Русь – впаде Центральна Європа. Нам треба підтримати режим Гайдука» [3, с. 56]. Тому одразу окреслюється основний художній простір (Київ). Деякі епізоди, що стосуються діяльності агента Джорджа Безпалого, подружжя Франка й Джованни Россі (у Римі) та родичів Гайдука у Польщі, зображуються спорадично.
Ю. Щербак, не відволікаючись від основної сюжетної лінії, вибудував подальшу долю християнської релігії у світі та роль церкви в Україні. У романі, завітавши до Риму, патріарх Русі-України Ізидор і тиран Ігор Гайдук вели перемовини з Папою Климентом XV і Джузеппе Монті щодо об’єднання всіх християнських храмів довкола римської церкви. Вони домовились провести Вселенський християнський собор у Києві, який мав би об’єднати всіх. Хоча деякі герої, наприклад Малахов, сумнівалися у християнськості українців, бо у своїй основі – це народ-язичник.
У романі проти Возз’єднання християн довкола римської церкви виступає шейх Омар аль-Бакр. Ю. Щербак показав протиріччя між Заходом і Сходом, їхніми ідеологіями (християнством і ісламом). За переконаннями Омара аль-Бакра, причини найбільшого зла сучасного світу такі: по-перше, європейський спекулятивний капітал; по-друге, юдо-християнська ліберальна система капіталістичних цінностей; по-третє, нестримний розвиток технологічних інновацій американсько-європейської цивілізації.
Ігор Гайдук створив спокійне, цензуроване й контрольоване, об’єктивне для інформування суспільство. У культурному житті України-Русі відбуваються зміни: запроваджують стиль Бі-Ті в кіномистецтві (повна назва – «Back to the Truth» [3, с. 210], тобто назад до правди), який тяжіє до переробки знаних сюжетів із доповненням нічим нестримуваної порнографії, яку продюсери вважають «абсолютно правдивими картинками реального кохання» [3, с. 210]. Організовуючи Возз’єднання християн, Ігор Гайдук вів перемовини з Римом. Розроблено план, згідно з яким створювалась у Києві система спеціальних перепусток для різноманітних громадян; комендантська година; для забезпечення спокою вводили армійські частини з бронетехнікою та додатковими «ящірками»; на Олімпійському був організований тимчасовий концентраційний табір для затриманих осіб; передбачено було перекриття автомобільних доріг, аеропортів і залізничних станцій у зв’язку з об’єднанням обох церков.
Отже, хронотоп, створений письменником у романі «Час тирана. Прозріння 2084», не ідеалізує події, а реально співвідносить теперішнє й майбутнє, яке відбуватиметься у Києві, Римі, невеликих польських містечках тощо. Осмислюючи протиріччя сучасної України, її проблеми, письменник намагався врівноважити терези історії минулого й сьогодення, щоб віднайти шлях України в майбутньому. У цьому йому допомагають часопросторові характеристики.
Майбутнє України-Русі може здатись далеким, в якому існують інші пристрої, тирани, мораль, пріоритети. Необхідні людям мир і спокій покидають Україну-Русь, у якому сильні і слабкі духом противники не можуть знайти точки дотику. Письменник, безсумнівно, є аналітиком у романі, він аналізує події сьогодення в ракурсі з антуражем майбутнього.
Література
1.            Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / Авт.-укл. Ю. І. Ковалів. Т. 2 : М–Я. Київ : ВЦ «Академія», 2007. С. 284285.
2.            Хороб С. Жанрові особливості української фантастики кінця ХХ – початку ХХІ століття : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Тернопіль, 2017. 20 с.
3.            Щербак Ю. Час тирана. Прозріння 2084. Київ : Ярославів Вал, 2014. 432 с.

6 коментарів:

  1. На Вашу думку, як оприявнюється авторська свідомість у текстуальному просторі роману?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за запитання. Безпосередньо через авторькі ліричні відступи-пояснення катаклізмів року 2084. У внурішніх монологах Ігоря Гайдука та його прибічників.

      Видалити
  2. Чи можна назвати цей роман унікальним за жанром? Які специфічні жанрово-стильові особливості цього твору?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, що знайшли цей роман унікальним, хоча це один із фанастичних романів кінця 20-початку 21 ст. Щодо унікальності, то цей роман дещо поза полем антиутопії, адже опис майбутнбого відбувається в теперішньому часі. Достатньо сказать про абстрактність, іронічність, які взаємопоєднуються. Зображаючи майбутнє України, Ю.Щербак не оминає символіко-романтичного й біблійно-міфологічного мотивів. Можемо розглядати цей роман як прогноз майбутнього України.

      Видалити
  3. Добрий день! У чому актуальність твору Ю. Щербака для українського сьогодення?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Романи Ю.Щербака завжди користуються попитом та повагою. Актуальним цей роман є, безумовно, через те, що розвінчав міфи про щасливе майбутнє України. Щастя не може одразу прийти, задля цього необхідно багато чого принести на п'єдистал жертви.

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.