Какуша А. Ю. УКРАЇНСЬКИЙ МОЙСЕЙ: ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ ОБРАЗУ І. ФРАНКА В ХУДОЖНІХ БІОГРАФІЯХ

Какуша А. Ю.

студентка 3 курсу,

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Проценко О. А., к. філол. н., доцент

Український Мойсей: художнє осмислення

образу І. Франка в художніх біографіях

Художня біографія сьогодні набуває все більшої популярності. З’являються нові експериментальні жанри, як от: епістолярний роман («Безумці» Б. Редінг), роман перформанс у картинах та етюдах («Возлюбленик муз і грацій» А. Цвід), кінороман («Художник» К. Тур-Коновалова, Д. Замрія) тощо. Жанр художньої біографії ставав об’єктом дослідження О. Галича, І. Савенко, Т. Черкашиної. Варто наголосити, що новітні ґрунтовні розвідки й сьогодні містять суперечливі погляди на питання розвитку художньої біографії, її місця в структурі літератури.

Постать легендарного біблійного пророка цікавила І. Франка протягом усього життя. У творах («Петрії і Довбущуки», «Перехресні стежки», «По-людськи», «Похорон», «Серцем молився Мойсей» та ін.), листах, статтях згадував Мойсея, глибоко аналізував постать пророка й намагався інтерпретувати його образ. Мета статті: з’ясувати особливості моделювання постаті І. Франка крізь призму образу Мойсея в художніх біографіях Р. Іваничука «Шрами на скалі», З. Легкого «Се мого серця драма», Л. Різника «Самотність пророка, або Добрий Ангел Івана Франка».

Так, у романі Р. Іваничука «Шрами на скалі» (1987) І. Франко, як і герой його твору Мойсей, постають просвітителями, борцями за волю, яких не визнав народ. І. Франко Р. Іваничука сорок років виносив ідею поеми «Мойсей», «якою розголосив фізичну і моральну здатність народу стати до боротьби, ствердивши його зрілу готовність прийняти наказ вождя... Сорок літ, мов коваль, я клепав його серце й сумління» [1, с. 130]. Мойсей І. Франка –  людина, яка веде народ новим напрямком розвитку, готує його до змін, до боротьби за оновлення й дає для цього духовну основу. І. Франко Р. Іваничука постає як герой українського народу, що боровся і страждав за свою високу ідею: «Стою, втомлений боротьбою, на своїй горі й тільки тінь кидаю на табір. Сорок літ. І не ввійду… Немов сам собі напророкував, бо ж не мені, з порубцьованим невигойними ранами серцем, вести нове покоління в новий світ. Та, може, передам йому частку свого духу…» [1, с. 207].  Як Мойсей, так й І. Франко – це своєрідні могутні символи нових потужних змін у житті народу.

Наскрізним мотивом у романі З. Легкого «Се мого серця драма» (2012) є лейтмотив пророка. Роман розпочинається з епілогу, в якому письменник зачитує загалу «Мойсея». Аудиторія вибухає оплесками: «Пророк!.. Проводир!.. Мойсей!.. Наш Мойсей!..» [2, с. 4]. Та не лише хвалебними словами зустріли генія: «Чого тішитися, ботокуди ви рутенські?.. <...> Та ж річ про самотність проводиря, зневаженого й відіпхнутого власним народом! То, прошу, твір про крах пророка!.. То нещасний автор так про свою трагедію!» [2, с. 4]. Після таких неоднозначних слів і розпочинається перший розділ роману, автор якого з тонким душевним філософізмом окреслив тернистий шлях митця. Адже ідею написання «Мойсея», переконує З. Легкий,  І. Франко виношував протягом усього свого життя, і тільки в останні роки таки спромігся на його написання: «Мойсея» ліплю <...> надто єврейським, себто чужим і холодним виокреслювався той проводир з-під мого пера, – відай, не мав ще я великого болю для українського Мойсея» [2, с. 300]. Тема поеми І. Франка – смерть пророка, не визнаного своїм народом, зневіреним його сорокарічним проводом. Письменник часто замислювався, чи повністю він осягнув ту муку біблійного проводиря: «І ось він, мій «Мойсей»!!! Книжкою! На жаль, мій милий бесідник, якому я колись у дискусійному запалі пообіцяв утнути свою штуку про гебрейського провідника, вже не побачить й не прочитає її, бо переставивсь два роки тому, й не скаже, чия річ варт ніша, – Устияновичева чи таки моя. Я ж далі при своїй думці: письмо Корнила Устияновича хоч і гарне, але поверхове, не сягає глибин Мойсеєвої душі, не розкриває її трагізму» [2, с. 485-486]. Невипадково в останні подихи життя змодельований З. Легким І. Франко теж цитував «Мойсея».

У романі Л. Різника «Самотність пророка, або Добрий Ангел Івана Франка» (2007) теж проведені паралелі між І. Франком та Мойсеєм: «Мойсей, обраний Богом пророк з пастухів, виводив Ізраїль з неволі нібито натуральною пустинею, – хоча біблійні тексти навряд чи варто трактувати прямолінійно…; І вчив Мойсей… свій нарід усім серцем прилинути до свого бога – до Єгови, з’єднатися з Богом. І передавав Мойсей юрбі закони Господні, передав скрижалі, на яких було Господом начертано Десять заповідей, – тих магічних заповідей, що таять у собі найвищу мудрість – саме на те, щоби зробити людину назавжди свобідною» [3, c. 225]. За цю ж свободу й «орудував «каменярським молотом» І. Франко … йшлося тільки про виведення народу з духовного рабства словом, – найперше мусили перемогти Лукавого в собі! – перемогти словом, яке мало бути такої ж ваги, як «каменярський молот…» [3, c. 226]. Репрезентантами алюзії у творі виступають слова, словосполучення, речення, надфразові єдності, наприклад: «Ангел» [3, c. 20],  «Пророк» [3, c. 23], «Лукавий» [3, c. 23], «мудрість Господня» [3, c. 28], «веління Боже» [3, c. 31], «у дитячому сердечку надто рано… до розуму стукало щось мудре – та триєдина найважніша за все в житті розміркованість, – яка йде від триєдності Творцевої – Бога-Отця, Бога-Сина, Бога-Духа святого…» [3, c. 40-41] тощо.

Тож у досліджуваних художніх біографіях Р. Іваничука, З. Легкого, Л. Різника майстерно змодельовано образ І. Франка крізь призму художнього образу Мойсея. Письменники переконують, що і доля І. Франка, і доля Мойсея схожі, символічні. Постать Каменяра ототожнюється з легендарним Мойсеєм.

Література

1.                 Іваничук Р. Шрами на скалі : роман / Роман Іванович Іваничук. – Львів : Каменяр, 1987. – 213 с.

2.                 Легкий З. Се мого серця драма : роман / Зіновій Легкий. – Львів : Тріада плюс, 2012. – 504 c.

3.                 Різник Л. Самотність Пророка, або Добрий Ангел Івана Франка : роман-есей / Л. Різник. – Львів : Світ, 2007. – 272 с.