Іванова Г. Ю. БЕСТІАРНІ ОБРАЗИ ТА МОТИВИ У ЗБІРЦІ І. АНДРУСЯКА «М’ЯКЕ І ПУХНАСТЕ»

Іванова Г. Ю.

студентка 3 курсу,

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент 

І. Андрусяк – відомий сучасний український письменник, критик, перекладач, людина з новим баченням дитячої літератури, один із найоригінальніших та найпопулярніших авторів сьогодення. У нього особливий стиль письма, це і виокремлює його з-поміж інших представників літературного мистецтва. Сам І. Андрусяк говорить, що з дитиною треба «бавитися», не забуваючи про виховний елемент кожного твору.

Поезію для дітей і про дітей І. Андрусяка досліджували Т. Винник, О. Деракочова , С. Лис , проте тема бестіарних образів та мотивів у творчості І. Андрусяка недостатньо висвітлена в сучасному літературознавстві.

У «Літературознавчій енциклопедії знаходимо таке визначення жанру: «Бестіарій (віл лат. вestia: звір) – це жанр алегорично-дидактичної прози, своєрідний каталог реальних та вигаданих тварин [6, с.124].

С. Гайдук [4] наголошує на фольклорному походженні і самого жанру, і бестіарних образів та мотивів, вважаючи, що вони, по-перше, відіграють універсальну роль у кодуванні того чи іншого змісту, а по-друге, характеризуються високою частотністю функціонування в текстах. Бестіарні мотиви відіграють неабияку роль у цілісному формуванні образу-символу тварини, виводячи  характерні їй риси та властивості.

У книжці «М’яке і пухнасте» (2013) вперше зібрано всі поетичні твори автора, які переповнені героями тваринного світу. Чимало з них давно полюбилися маленьким читачам із публікацій у дитячих часописах, альманахах та антологіях. У цих віршах багато сміху, жартів, пустощів і кумедних пригод, однак завжди переважає «м’яке і пухнасте» – любов і доброта. Крім головних героїнь Лізи та Стефи, списаних з його доньок, у віршах представлено безліч інших персонажів: багато котів, бегемотиків, є поросятко, лебеді, миша, дятел і павук, качка з качуром, сова, оса ще й комар та ін. Наприклад, у вірші «Кольорові приколи» зібрано близько десяти назв представників фауни: «Два зелених крокодили / аж по дрова в ліс ходили»; «Два слони сріблясто-сірі / на сріблясту гору сіли.»; «Дві коричневих мурахи / повбирались у папахи»; «…жовті-жовті дві оси… / Обережно! Не вкуси…»; «Синій кит гука киту: / – Я шукаю смакоту.». Вони вдало доповнені кольорами: чорноброва корова і білолиця телиця, сріблясто-сірі слони і коричневі мурахи, чорний-чорний вужище,  жовті-жовті оси та червоні птиці: «На червоній черепиці  / спали дві червоні птиці.  / Дивувались вранці-рано: / – Я рожева, ти багряна» [1, с. 16].

У своїх поезіях І. Андрусяк використовує міфологічних істот: Чупакабру та Чупакабренят, але вони представлені зовсім у іншому світлі. Традиційно вони є носіями негативних рис характеру та слугують для залякування дітей, проте у збірці «М’яке і пухнасте» вони добрі та безневинний, автор ніби захищає їх. Це стосується і згаданої  родини Бабаїв та вигадану Чакалку в однойменних віршах: «Хтось на кухні чавкає, / чавкає – / то, напевно, Чакалка, / Чакалка.»; «Бабай грозиться бабаю: / – Ото по попі надаю! / Відповіда йому бабай: / – Ти тільки спробуй надавай! / А бабаїха: – От якби / обом потріпати чуби! / А бабаята, бабаята / як узялися лупцювати – / по чім попало, чим знайдуть / тузають, буцають, деруть, / гамселять, грьопають – ого! – / по два, по три на одного! / А бабаїха і бабай / гукають їм: – Давай! Давай! / Оце і я недавно стрів / таку родину бабаїв, / і дивувався – так і знай, –: /чого їх не бере БАБАЙ?!» [1, с. 37].

Цікавим є те, що автор зображує тварин парами. Поєднує представників одного видового класу або їх цілу родину. Наприклад, у вірші «Хто хороший» автор «підглядає» як сім’я бегемотів лягає спати: «Засинає бегемот, / позіхнувши на весь рот. / Біля нього моститься / ніжна бегемотиця, / й бегемотенята / полягали спати.» [1, с. 44]. Іноді І. Андрусяк  примиряє тварин, які ворогують все своє життя: «Вивчив Павук / основи наук,  / і вечорами Муха / його уважно слуха.» [1, с. 63]. Дуже рідко автор в поезії звертається  до однієї тварини. Це переважно спостерігаємо у колискових або віршах спокійного, неграйливого характеру. Є випадки взаємодії людини й тварини, де кожен висловлює власну думку, радиться з іншими, наслідуючи їх, набуває  досвіду.

Враховуючи традиції своїх попередників, І. Андрусяк розкриває морально-етичні цінності через бестіарні образи та мотиви. Алегорія допомагає показати різні ситуації та навчити знаходити правильний вихід із них, висміяти людські вади. Збірка «М’яке і пухнасте» розважить дитину, навчить новому, зорієнтує, вкаже на світлі й темні боки людського характеру. 

Отже, у збірці І. Андрусяка «М’яке і пухнасте» представлена велика кількість бестіарних мотивів і образів. Автор зобразив існуючих тварин (котів, бегемотиків,  лебедя, мишу,  качку з качуром, сову тощо) поряд із вигаданими (Бабаїв, Чакалку тощо). Зооморфна поетика з міфологічною й фольклорною основою відбиває моделювання людських стосунків крізь призму тваринного світу. Бестіарій автора поєднує в собі символіку тваринного світу, фантастичні елементи та засади християнської етики.

Література

1. Андрусяк І. М’яке і пухнасте / І. Андрусяк. – К. : Грані-Т, 2010. – 72 с.

2. Винник Т. Іван Андрусяк : «Я дуже оптимістично налаштований щодо поезії» / Т. Винник // Слово Просвіти. – 2010. – 30 грудня. – № 52. – С. 10–14.

3. Деркачова О. Експеримент Івана Андрусяка / О. Деркачова // Книжковий клуб плюс. – 2006. – № 6. – С. 16–17.

4. Гайдук С. Символічна парадигма романтичного бестіарію [Електронний ресурс] / С. Гайдук. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Apsf_lil/2009_21/ gajduk.pdf

5. Кіліченко М. Українська дитяча література : навч. посібник / М. Кіліченко. – К. : Вища школа, 1989. – С. 176–191.

6. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-укл. Ю. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – Т. 1. : А–Л. – 608 с.