Шарінська Дар’я ПОЕТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРШОЇ ЗБІРКИ О. ОЛЕСЯ «З ЖУРБОЮ РАДІСТЬ ОБНЯЛАСЬ»

 

Шарінська Д.

 здобувач освіти 3 курсу, групи 01-21

Центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1, м. Кривий Ріг

Наук. кер.: Федоренко О. Б., к. філол. наук,

викладач української мови та літератури

 

ПОЕТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРШОЇ ЗБІРКИ О. ОЛЕСЯ «З ЖУРБОЮ РАДІСТЬ ОБНЯЛАСЬ»

 

Дослідження творчості Олександра Олеся, розпочате його сучасниками X. Алчевською, М. Зеровим, С. Єфремовим, В. Пачовським, С. Русовою та іншими, продовжується і дотепер. Творчість письменника стала об’єктом вивчення сучасних науковців Л. Дем’янівської, О. Олійник, Р. Пархомика, Р. Радишевського, О. Сидоренко, Р. Тхорук та інші.

Критика дуже прихильно поставилася до молодого поета. «Весною дише від сих віршів, – писав про збірку «3 журбою радість обнялась» Іван Франко. – Виступає молода сила, в якій уже тепер можна повітати майстра віршової форми і легких граціозних пісень. Майже кожний його віршик так і проситься під ноти, має в собі мелодію».

«З журбою радість обнялась» – дебютна збірка українського поета Олександра Олеся, у якій відобразилися пореволюційні настрої українського інтелігента. Збірка вважається етапною завдяки відходу від традиційної народницької поетики. До книги ввійшли твори, написані у 1903 – 1906 роках, а також цикл «В Криму» (1906). Образ журби з радістю в обіймах наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Напевно, життя – це химерне сплетіння болю, туги з любов’ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль? У мистецтві, як і в житті, немає «білішого» і «чорного». Від того, як складається життя митця, залежить настроєва тональність його творчості.

З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я…

У поезії «З журбою радість обнялась» автор роздумує, що сильніше: журба чи радість? Обидва ці почуття наснажують творчість поета, яка народжується із страждання, а радість дає упевненість у житті.

Літає радість, щастя світле,

Дзвенять пташки в садах рясних,

Сміються знову трапи, квіти…

А сльози ще тремтять на них.

Вірш побудований на контрастах. Автор застосовує художній засіб антитези з метою показати різноманітність і багатогранність життя: журба – радість, сльози – сміх, летить – спиня, ранок – ніч. До того ж, поет застосовує порівняння: «в сльозах, як в жемчугах, мій сміх». Для вірша характерний ліризм; чутливість та мелодійність; нестримне поривання до краси; глибоке відчуття й оригінальне переосмислення фольклору; відтворення в слові гами звуків і кольорів оточуючого світу. 

Література

1.    Кедровський В. Олександер Кандиба-Олесь. Обриси минулого. Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 року. Нью-Йорк : Свобода, 1966. С. 68–82.

2.    Олесь О. Коли нема пророка на землі : Поетичні та драматичні твори ; передм., упоряд. та прим. В. В. Яременка. Київ : Веселка, 2007. 375 с.

3.    Радишевський Р. Журба і радість Олександра Олеся. Олесь О. Твори : у 2 т. Київ : Дніпро, 1990. Т. 1. С. 5–47.

4.    Романов С. Леся Українка і Олександр Олесь: на порубіжжі часів, світів, ідентичностей : монографія ; наук. ред. М. В. Моклиця ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, НДІ Лесі Українки. Луцьк : Вежа-Друк, 2017. 499 с.

5.    Харчук Р. «З журбою радість обнялась…» : урок за творчістю О. Олеся. Укр. мова і літ. в школі. 1989. № 4. С. 25–32.