Федоренко О. Б.
к. філол. наук
викладач української мови та літератури
Центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1, м. Кривий Ріг
Середич
Руслан
здобувач освіти 3 курсу, групи 01-21
Центр підготовки
і перепідготовки робітничих кадрів № 1, м. Кривий Ріг
ЖИТТЯ І ПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ М. ШУТЯ:
ПАТРІОТИЧНИЙ ЗАКЛИК ДО БОРОТЬБИ ТА ПЕРЕМОГИ
Микола
Степанович Шуть (1918 – 1943) – павлоградський поет-лірик, учасник
антифашистської боротьби в роки Другої світової війни.
Життєвий
і творчий шлях Миколи Шутя досліджували Д. Федоренко, Г. Люлько, А. Коцюбинський та інші
літератори.
Микола
Шуть народився 25 листопада
1918 року в місті Павлограді, на Дніпропетровщині. У Павлограді Микола Шуть
прожив усе своє життя. Загинув, закатований фашистами у краматорській в’язниці.
«Ні, не вмру я вже смертю лютою, бо Вкраїни тепло
зберіг» – так звучить розділ книги Дмитра Федоренка «Нескорені павлоградці»,
присвячений Миколі Шутю.
Як
почалася Велика вітчизняна війна у 1941 році, Микола Шуть прагнув на фронт. Але
йому було відмовлено через хворобу (Шуть був хворий на легені). Зброєю Миколи
Шутя стало слово. Влучно дібраними засобами метафор і повторів поет говорить
про волю до життя, силу духу і майбутню перемогу:
Ще
кохать хотілось, нюхать квіти,
Повнокровно
жити, жити, жити,
І
життям, нарешті, вбити смерть.
За
життя, придбаване уперто,
Все
Вкраїні-матері віддать.
І
коли судилось нам вмирать, –
За
Вкраїну у бою померти! [1, с. 162].
Коли
територія Придніпров’я була окупована гітлерівцями, Микола Шуть у своїх
бесідах, прокламаціях не раз звертався до творів Кобзаря. Відомою була листівка
«До земляків», яку поширили в місті Павлограді і районі. Полум’яні слова Тараса
Шевченка піднімали дух людям у тимчасовій окупації [1, с. 85].
У поезіях
Миколи Шутя звучать мотиви любові до рідної землі, до Батьківщини України,
заклики до боротьби і непохитна віра в нашу перемогу:
Мов
листя зів’яле, старе,
Слова
жовтяками упали.
Те
листя ніхто не збере
В
поезії срібні чували.
А
щоб не пропало в багні,
Притоптане
грубо ногами,
Нехай
мої гнівні пісні
Закличуть
на бій з ворогами! [1, с. 164].
Осінь
як пору року, що надихає до творчості, змалював Микола Шуть у своїй поезії. При
цьому митець наситив твір художніми засобами – порівняння («слова, мов листя»),
метафори («слова жовтяками упали», «листя збере в поезії чували», «пісні
закличуть на бій»), епітети («листя зів’яле, старе», «срібні чували», «гнівні
пісні»).
У 1943 році Миколі Шутю було
всього лише 25 років, коли він мужньо витримував допити і катування фашистів,
він не здав нікого зі своїх побратимів з павлоградського підпілля. Життя
молодого поета обірвалося. Микола Шуть залишив нам приклад героїзму, мужності й
поетичного таланту.
Поет Микола Шуть – герой антифашистського
повстання, що відбулося в лютому 1943 року в Павлограді, заслуговує пошани
і вічної пам’яті.
У 1961 році Микола Шуть посмертно був прийнятий до
Спілки письменників України.
Павлоградці пам’ятають свого талановитого поета-патріота
Миколу Шутя.
Іменем Миколи Шутя названо одну із вулиць міста
Павлограда.
Відомою є скульптура Миколи Шутя роботи Василя
Гордієнка.
У 1959 році за редакцією Дмитра Федоренка вийшла перша
книга поета-підпільника – «Любов і ненависть», у 1964 році – «Чистота», у 1993
– «Іній», а в 2008 році за редакцією Андрія Коцюбинського випущено збірку
поетичних творів «Шукання дороги», у збірці «Пісня мужніх» опубліковано 17
поезій Миколи Шутя.
Д. Т. Федоренко створив і
дев’ять років керував літературною студією ім. Миколи Шутя, де випускали
«Літературну сторінку», проводили «Дні поезії».
У Павлоградському історико-краєзнавчому музеї щороку проводять
вечори пам’яті поета-підпільника Миколи Шутя. Особливо урочисто було проведено
захід пам’яті Миколи Шутя 25 листопада 2018 року до 100-річчя з дня його
народження.
Поезії
Миколи Шутя сьогодні набувають нових сенсів, знову актуальні, як тоді, кличуть
до боротьби, надають віри в нашу перемогу.
Література
1.
Федоренко Д. Т. Нескорені
павлоградці : історичне і народно-педагогічне безсмертя подвигу учасників
збройного повстання в місті у лютому 1943 року. Дніпропетровськ : Пороги, 2003.
496 с.
2.
Федоренко Д. Т. Сторінки про
любов і ненависть (до 20-річчя з дня загибелі поета-партизана Миколи Шутя) //
Вітчизна. – 1963. – № 7. – С. 169–173.
3.
Шуть М. Чистота / упорядкування та
примітки Д. Т. Федоренка. Дніпропетровськ : Промінь, 1964.
117 с.
Підкажіть, а чи спостерігали Ви в досліджених поезіях М. Шутя інтертекстуальні зв'язки, алюзії з творчістю його сучасників чи попередників?
ВідповістиВидалитиДоброго здоров'я! Можна простежити інтертекстуальні зв'язки поезій Миколи Шутя з творчістю Тараса Шевченка і Василя Стуса. Дякуємо! Ольга Федоренко.
ВідповістиВидалити