Ткаченко Аліна МЕРЕЖЕВА ЛІТЕРАТУРА ЯК СКЛАДНИК СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ (НА ПРИКЛАДІ ПОЕЗІЙ Д.ЛІСІЧ І А.КОРНУТИ)

                                                                 

                                                                                                                                          Ткаченко А. В.

студентка І курсу

ВСП «Економіко-правничий фаховий коледж ЗНУ»

Наук. кер.: Орманжи В.Є., викладач

української мови та літератури

 

МЕРЕЖЕВА ЛІТЕРАТУРА ЯК СКЛАДНИК СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ (НА ПРИКЛАДІ ПОЕЗІЙ Д. ЛІСІЧ І А. КОРНУТИ)

 

Упродовж багатьох історичних епох, різних поколінь суспільство не втрачає цікавості до літератури. Тобто з часом актуальність літератури є незмінною, але її форми і різновиди пережили трансформацію від фольклору і рукописних видань до публікацій у мережі.

Активної популяризації набула саме мережева література.

Вперше феномен мережевої літератури виник всередині 80-х років внаслідок започаткування стаціонарного комп’ютера і розвитку технологічного прогресу. Інформаційні технології та інтернет стали невійд’ємною частиною життя сучасного суспільства і суттєво на нього вплинули. Так само це вплинуло і на літературу, якою ми її бачимо сьогодні.

Мета статті: вивчення поняття «мережева література»; дослідити причини її актуальності і її особливості; визначити переваги і недоліки інтернет-літератури; дослідити творчість представниць української мережевої літератури;

Особливістю мережевої літератури є її інтерактивність. Це про наявність гіперпосилань і візуалізації (відео, зображення, аудіо) та ін. Це надає змогу автору чіткіше і яскравіше передати увесь сенс та емоції, які він заклав, а читачеві легше сприймати,розуміти і зосередити зацікавленість на творі. Це дозволяє людині обрати, як саме вона буде сприймати інформацію: у вигляді допису, аудіозапису, відеозапису, анімації.

Також перевагою мережевої літератури є її оперативність. Автор має змогу одразу поділитися своїм твором у мережі і так само оперативно отримати зворотній зв’язок від читача. І читач матиме можливість ознайомитися не тільки з творчістю, а і підтримувати комунікацію безпосередньо з автором.

Така література не потребує глобальних витрат, чого не скажеш про видавництво і друк. Бо це вимагає як значної кількості ресурсів, так і  часу. Також мережеву літературу я б назвала «екологічною», бо її існування не має згубного впливу на стан наших лісів, які вирубуються з метою виробництва паперу для друку книжок.

Можливість реалізуватися онлайн зменшує потребу реалізуватися у друці. Але з цього витікають інші проблеми.

По-перше, це уповільнення розвитку видавничої справи, що є важливим. Це веде до занепаду поліграфічних підприємств, втрати робочих місць, а отже втрати кваліфікованих спеціалістів, росту вартості книжок, дефіциту якісної поліграфічної продукції та інше.

По-друге, у читача виникає «клікабельне» мислення. Зазвичай, людина витрачає не більше 7–10 хвилин на прочитання публікацій в інтернеті. Відповідно, людині в подальшому складніше сконцентрувати свою увагу на творах, великих за обсягом.

 Інтернет-література – це вільний простір для розкриття потенціалу, набуття популярності і поширення творів письменників-початківців без будь-яких рамок і обмежень. Але навіть це треба розглядати з двох боків. Ця «необмеженість» іноді пропускає у інфопростір неякісну літературу, яку зазвичай має відокремлювати сам читач.

Мережева література доступна скрізь і кожному. Завжди у кишені маємо мобільний телефон і завдяки йому в будь-який час і в будь-якому місці споживаємо літературний контент, якому притаманна періодичність. Тобто, читач без зайвих труднощів може слідкувати за сторінками улюблених авторів, які постійно оновлюються. Яскравими представницями сучасної мережевої літератури є поетеси Антоніна Корнута й Дар’я Лісіч.

Під час інтерв’ю, яке надала мені Антоніна Корнута, вона зазначила, що протягом двох років поширює свої поезії в своєму Telegram-каналі і на сторінці в Instagram. «Бо мені здавалося, що мені є що сказати цьому великому непізнанному світу» – зазначила мисткиня.

Спершу прихильниками творчості Антоніни в мережі були родичі і друзі, але з часом у неї з’явилися серед підписників однодумці та поціновувачі літератури з усієї України. Завдяки цьому вона в кінці минулого року змогла зібрати людей на благодійному літературному вечорі в Ужгороді, кошти від якого пішли  на придбання коптера на передову. Також твори Антоніни публікуються на Instagram-сторінці творчого проєкту «Постріл».

Твори мережевої літератури допомагають читачам і автору відчути емоційну спорідненість. Вона непогано відповідає на якісь емоційні виклики суспільства, особливо в умовах сучасної російсько-української війни.

Саме такими є вірші Антоніни «Бо ми в голос «Христос Воскрес», а в думках – хай воскреснуть всі», «Її березень досі лютий»:  

Її березень досі лютий

Вона списала до крові історії цю сторінку

Світ, захоплений нею, питає «Як ти?»,

а як їй бути?

Як не українкою.

«Мені дякували за те, що змогли нарешті виплакатися під мої вірші. Бо легше горювати разом, ніж наодинці», – підсумувала Антоніна.

Ще одна українська письменниця зі Слобожанщини – Дар’я Лісіч. Їй 25 років, і зараз поетеса активно поширює свої ліричні і гумористичні твори на платформах Tik-Tok, Instagram, Twitter. Поширює їх як у вигляді звичайних дописів, так і у вигляді відео, чим чудово передає усі емоції та настрій поезії завдяки візуальним образам. За творчістю дівчини спостерігають в Tik-Tok – 142 тисячі, в Instagram – 41 тисяча, у Twitter – 5 тисяч підписників. Дар’я популяризує українську мову, культуру і також збирає свою аудиторію через мережі на благодійних літературних вечорах, кошти з яких йдуть на потреби Збройних Сил України та біженців. Її твори надзвичайно актуальні, та живо відгукуються на головний біль нашої сучасності:

Ти вибрав мене кохати, коли за вікном – сирена

 і мирне минуле зжалося до простору рюкзака.

Ти вибрав мене кохати у розпал війни? Даремно.

Сміливий, дурний, безстрашний. Але я також така.

Мережева література безумовно стала невід’ємним складником сучасного літературного процесу і суттєво вплинула на нього. Але,варто зазначити, що повністю витіснити друковану літературу вона не зможе. Твори мережевої літератури будуть друкуватися,а друковані твори поширюватися у мережі. Тобто їм доведеться співіснувати у літературному просторі. Це не погано, бо читач владний обрати, як йому краще і комфортніше буде сприймати літературний матеріал.

Отже, інтернет-література буде надалі розвиватися, набувати інших форм, залучати нових талановитих авторів і поціновувачів. І завдяки розвиненій взаємодії «автор – читач» вона буде прогресувати, поширюватися, ставати якіснішою. Звісно, усе це має вплив на розвиток української культури, що в умовах сучасної російсько-української війни є дуже важливим, більше того – це один із видів боротьби.     

Література

1.    Матвєєва В. Мережева література як невід’ємна складова сучасного літературного процесу. URL: https://ukrlit-2017.blogspot.com/2019/02/blog-post_97.html?m=1  (дата звернення 20.02.2019).    

2.    Фісенко Т. Теорія мережевої літератури як новий літературознавчий дискурс. Питання літературознавства. 2006. Вип. 71. С. 268 – 279.