Кабаченко Алеся СКАНДИНАВСЬКА МІФОЛОГІЯ У ПОВІСТІ В. АРЕНЄВА «ЗАКЛЯТИЙ МЕЧ, АБО ГОЛОС КРОВІ»

 

Кабаченко А. В.,

студентка 1 курсу магістратури,

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

 

 

СКАНДИНАВСЬКА МІФОЛОГІЯ У ПОВІСТІ В. АРЕНЄВА «ЗАКЛЯТИЙ МЕЧ, АБО ГОЛОС КРОВІ»

 

Повернення до своїх історичних джерел, толерування пам’яті про пращурів – одна із провідних тем сучасної української літератури для підлітків. Традиційною вона в історичній прозі та жанрах фантастики. Дилогія Володимира Аренєва «Заклятий скарб» та «Заклятий меч» – повісті-фантазії, за визначенням самого автора, з виразними авторськими міфологічними світами. Якщо у першій частині «Бісова душа, або заклятий скарб» основою хронотопу є давня українська міфологія, то у другій, «Заклятий меч, або голос крові», яка є своєрідним приквелом, автор звертається до глибинних світових першооснов – германо-скандинавських міфів, мотивів «Старшої й молодшої Едд» про героїв та богів.

Скандинавські міфологеми охоплюють хронотоп, образний світ цієї повісті, є тим символічним підтекстом, що захоплює читача вже з перших сторінок. Володимир Аренєв не вдається до переспіву відомих міфів, а майстерно вплітає у скандинавські мотиви власне бачення прадавньої історії України.

У післямові до повісті «Заклятий меч, або голос крові» письменник зазначає, що ключем до повернення у світ «Заклятого скарбу» став реальний факт: «Так звані «чорні археологи» справді знайшли на Львівщині й намагалися вивезти з країни скандинавський меч, який вдалося затримати й повернути в Україну завдяки зусиллям багатьох людей та інституцій» [1, с. 164]. Саме старовинна, священна для давніх скандинавів зброя – старовинний меч і є тим центром, навколо якого відбуваються події фентезі.

Походження самого меча – окремий міф про майстра-куцана з роду Ніфлунгів на ймення Нефі Сухий Ніс, який викував для своїх синів три мечі – Крик, Жага й Сміх. Після загибелі синів Нефі у битві з людьми мечі стали проклятими й несли нещастя тим, у чиї руки потрапляли. Навколо одного з них, Крика, й розгортаються події.

Фентезійний світ повісті має гібридне походження, адже за скандинавськими назвами прихований топос давньої України. Про це можна здогадатися із назви річки – Славута, та й простір Кьонуґарда – давнього Києва – розкривається у назвах знайомих українцям реалій: «Були вони в той день і на інших ринках: Пташиному, Сінному, Щучому, Житньому – і, звісно, на Бабиному Торжку. Всюди розпитував Сноррі про того особливого коваля. Майстри, що кували лемеші, і ті, хто робив цвяхи, зброярі з Княжого пагорба і хитромудрі замковики – усі тільки руками розводили»  [1, с. 53]. Так у скандинавську сагу про героїчні пригоди Снерріра Каламара вплітаються мотиви українських літописних оповідей, легенд та переказів.

Скандинавський міф про Одіна та його помічників є одним із вкраплень у пригоди Сноррі. Цього бога Каламар зустрічає у мандрах. Він впізнає його за незмінними супутниками – круками Хуґіном і Муніном, вовками Ґері та Фрекі, конем Слейпніром, який має вісім ніг: «Сноррі побачив раптом двох вовків – ішли вони вулицею повз двір, на якому спинився караван, і жоден пес не озвався, жоден кінь не заіржав у стійлах. Спустилися вовки на причал, стали обабіч старого. Лівий сягав по пояс Батькові Богів, а правий – лише до стегна, та плечі мав, як у тура. Очі в них ледь жевріли у темряві, а ікла блищали, наче спалахи блискавки» [1, с. 31].

Сноррі Каламар попросив допомоги Одіна, щоб дістати меч та відомстити за смерть своїх рідних. Відтоді він змушений служити Одінові, адже лише завдяки битвам та полеглим воїнам може існувати Вальгалла – світ Одіна.

Існуванню в ролі воїна противиться справжня сутність Сноррі, який з дитинства захоплювався книгами. Він мріє знищити проклятий меч, щоб назавжди звільнитися від його залежності. До того він не має спокою, адже чує голоси крові людей, убитих цих мечем.  

Для орієнтації у фентезійному світі, створеному на основі скандинавської міфології, автор подає словник, що тлумачить основні реалії.

Під час пошуків способу позбутися проклятого меча відбувається переродження Сноррі. Перейшовши через калиновий міст, він потрапляє в інший світ, змінює ім’я на Ярий і позбувається впливу скандинавського бога Одіна. Це вже світ давньої України, в якому перевізник Кий знищує меч за допомогою китиці калини.

Як і в більшості книжок Володимира Аренєва, основним лейтмотивом є теза про те, що «цей край зшитий з наших історій – тих, що лежать у землі, і тих, що живуть у пам’яті. Що без них він розпадеться, розкришиться, перетвориться на ніщо, стане пусткою. Що завжди будуть ті, хто боронитиме його, і ті, хто грабуватиме, - і звісно, ті, хто заплющуватиме на пограбунок очі. А ще – ті, хто ставатиме на заваді грабіжникам» [1, с. 155].

Отже, поєднання германо-скандинавської та давньоукраїнської міфології в художньому просторі повісті-фентезі «Заклятий меч, або голос крові» дозволяє Володимиру Аренєву створити альтернативний міфологічний світ, у якому поєднуються сучасні проблеми історичної пам’яті, антимілітаризму та спогади про давно минулі часи, відкривається новий погляд на спільне минуле європейських народів.

 

Література

1.     Аренєв В. Заклятий меч, або голос крові. Повість-фантазія. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. 168 с.

2.     Гейман Н. Скандинавська міфологія. Київ : КМ-БУКС, 2017. 256 с.

3.     Назаренко М. У ландшафті міфу (рецензія на книжку Володимира Аренєва). URL : http://litakcent.com/2020/11/10/u-landshafti-mifu/ (дата звернення : 20.02. 2022).