Рішко Д. М.
студентка 3 курсу
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської
обласної ради
Наук. кер.: Романова І. В., к. філол. н., доцент
МОТИВ СВОБОДИ В РОМАНІ ЛЮКО ДАШВАР «ПОКРОВ»
Свобода як одна з найважливіших цінностей будь-якого соціуму має
відображення в історичному розвитку народу, у його менталітеті, а також у письменстві.
Особливого звучання ця категорія набуває в українській літературі, адже
історичні перипетії показують, що нація здобувала свободу дорогою ціною. З
огляду на це вітчизняні майстри слова часто розкривають мотив свободи в
контексті історичних процесів здобуття незалежності України. Засвідчує подібну
настанову й сучасна авторка Люко Дашвар, чий стиль вирізняється втіленням у
сюжети власного життєвого досвіду, прототипів історичних постатей. Більшість
творів письменниці ґрунтується на подіях історичного минулого. Зокрема, роман
«Покров» (2015) розкриває широкий хронологічний проміжок, висвітлює події
повоєнних та революційних часів ХІХ–ХХ
століття, а також процес та наслідки Революції Гідності 2013 року.
Прикметно, що Люко Дашвар аналізує події попередніх епох,
що впливають на майбутнє. Архівні документи, які знаходить головна героїня
твору Мар’яна Озерова, засвідчують історичні події, що є провісниками
тектонічних змін сучасності. Саме Майдан 2013–2014 рр. стає центральним образом
роману й, звісно, набуває символічного значення. Герої, які презентують ХХІ
ст., так чи інакше причетні до цього акту боротьби за себе та державу. Навіть
Ада Озерова, яка спочатку негативно ставиться до Майдану, підкреслює
співпричетність кожного: «…усіх роз теліпав (Майдан)» [2, с. 78]. Про масштабність виміру цього акту
свободи та гідності нації філософує і представник молодого прогресивного
покоління Ярко: «Повір, не обов’язково фізично бути на Майдані, Майдан – усюди»
[2, с. 128]. Цей герой «…овіяний
ореолом таємничості: логіка його вчинків часом загадкова.., він прагне бути з
товариством, але залишається одинаком» [Гурдуз, с. 22]. Ось цей екзистенційний
парадокс, по суті, окреслює амбівалентність Яркової особистості. Утім, саме під
час змін він по-справжньому стає вільною
людиною, бо «… кожен
має право займатися вільною творчістю, а перевага людини в її гідності, і
тільки в тому…» [2, с. 134]. Майдан як утілення свободи духу змінює звичний
плин життя: герої гостро реагують на ці історичні тектонічні розлами, відгомін
яких спостерігаємо у їхніх долях.
Майдан і зустріч із Ярком змінюють долю й Мар’яни. А
до того ми бачимо її як звичайну молоду жінку, що переймається пріоритетним
питанням: «…чому одиноке серце ніяк пари не знайде?» Існування головної героїні
минає в постійній роботі, з одного боку, і прагненні залагодити особисте життя,
– з іншого. Невипадково саме в офісі вона зустрічає Хотинського. Спочатку роман із ним повністю поглинає
жінку, вона має на чоловіка грандіозні плани. Це відбувається на фоні початку
Майдану: і хоч скрізь говорять про революцію, і хоч подруга Мар՚яни медсестра
Поля постійно там, але головну героїню це ніби не цікавить. Вона намагається
стояти осторонь, подалі від цих подій. Проте констатує певну неавтентичність
свого буття: «Чого ж я така… загублена?» [2, с. 99] І тільки випадкова зустріч із небуденним Ярком вириває героїню з
філістерського існування й кидає у вир Майдану.
Зауважимо, що Майдан випробовує героїв роману «Покров». На фоні національно-визвольного руху всі
зазнають змін. Наприклад, для подружжя Озерових – Ади та Валентина – Майдан стає початком справжніх тріщин
шлюбу, який і до того не був міцним. Щоб зробити максимально боляче партнерові
по життю, жінка навмисне уїдливо констатує: «Якого біса ти взагалі туди бігаєш?
Що віднайти сподіваєшся? Загублене життя?» [2, с. 91] Інтелігентний і
порядний Валентин, ошуканий ділком Славком Шуляком (узяв гроші на намети для
протестувальників і зник), виявляє слабкість і намагається покінчити життя
самогубством. Урешті, саме під час Майдану розкриваються всі таємниці родини
Озерових. У новорічну ніч повертається Адина матір – бабця Ната, яка «по
в’язницях все життя!» Це стає кульмінацією й випробуванням і для Ади, і для Мар՚яни, і для всієї сім՚ї. Важливо, що ці
потрясіння, що відбуваються під час Майдану, з одного боку, роз՚єднують родину
Озерових, а з іншого, – дають шанс відновити взаємини, згуртувати її.
Семантика заголовка цього твору має метафоричне звучання.
Художній світ роману демонструє, що покров – це символ повернення до власного
коріння, до основ, до родини та пращурів. На думку Люко Дашвар, справжня місія Мар’яни
–зберегти та продовжити рід Дорошів: «…рідна кров – покров, захист» [2, с. 355]. Знаючи своє походження, предків, людина
стає сильнішою. А ця сила, у свою чергу, є запорукою особистісною свободи.
Таким чином, роман Люко Дашвар «Покров» засвідчив художню реалізацію мотиву свободи, що виявляється у відображенні складних перипетій у житті героїв під впливом Майдану як провісника виборювання незалежності. Перманентна настанова на свободу – особистісну та національну – є найвищою цінністю, засвідчує певну спадкоємність поколінь у боротьбі за це.
Література
1. Гурдуз А. І., Олійник О. І. Метагерой романів Люко Дашвар. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Вип. 36.
Т. 1. Серія Філологія. Одеса, 2018. С. 21–23.
2. Дашвар Л. Покров :
роман. Харків : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2017. 384 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.