Ящук Іванна СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДІВ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

            Ящук І.І.

студентка 5 курсу

                                                  Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

                                                          Наук. кер.: Барташук О.Ю., к. іст.н., доцент

 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДІВ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Для усвідомлення своєрідності української літератури, відчути унікальність та своєрідність  художніх образів, неповторність мовлення письменників, учнів варто знайомити не лише із творами, що уведені до програми з української літератури, але й представниками художнього письменства рідного краю. 

Краєзнавство уже саме собою покликане розширювати та збагачувати знаннями про малу батьківщину, сприяти розвитку патріотизму, формуванню почуттів любові  та зацікавленості до історії та сьогодення рідного краю. Літературне ж краєзнавство сприяє більш глибокому розумінню зв’язку літератури та життя, збагатити наявні у здобувачів освіти  знання із теорії літератури та своєрідність її національного розвитку. Не викликає  сумніву і той факт, що методично правильно організована робота із літературного краєзнавства розвиває в учнів пошукові уміння, художній смак, самостійність та словниковий запас.  

Із метою  формування    інтересу до літературного краєзнавства учитель-словесник зобов’язаний використовувати найрізноманітніші як традиційні, так і сучасні форми роботи, засобами яких учні мають змогу долучитися  до світу природи рідного краю, людських стосунків,  подій, що мали місце на його теренах у різні епохи  та періоди світової та вітчизняної історії,  етнографії та фольклору регіону. Особливо цікаво проводити таку роботу через співставлення  реальних фактів із їхнім  відображенням у художній творчості.

Проаналізований досвід налагодженої у ЗЗСО роботи із літературного краєзнавства свідчить,  що  особливої ефективності педагог-словесник може досягнути за умови використання матеріалів літературного краєзнавства на уроках української літератури, передбачених в програмі, а також і в позакласній та позаурочні роботі з літератури. Таке поєднання  сприятиме  формуванню стійкого інтересу  до літератури та рідного краю, матиме позитивний вплив на розвиток творчих здібностей  здобувачів освіти, а також залучатиме їх до пізнання мало дослідженого та описаного.  

Традиційно форми позакласної роботи розподіляють на періодичні форми позакласної роботи з літературного  краєзнавства (літературні свята) та постійні форми позакласної роботи (літературні об’єднання) [2].

На сьогодні до найбільш запитаних та методично розроблених форм роботи із літературного краєзнавства у ЗЗСО ми, на основі аналізу педагогічного досвіду та фахових джерел, віднесемо такі: 1) літературні екскурсії  Хмельниччиною у місця пов’язані із життям і творчістю письменників, що  мали чи мають відношення до Хмельниччини (музеї А.Ахматової, Л.Глібова, М.Годованця, Хмельницький обласний  літературний музей). Варто наголосити, що в останні роки в умовах дистанційного навчання активно використовувалися  віртуальні екскурсії; 2) значну ефективність засвідчили регіональні конференції, присвячені дослідженню життя і творчості письменників Хмельниччини (чи у більш ширшому контексті – Поділля  , до яких долучаються учні старших класів (у 2018 р. проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Творчість Івана Іова в контексті сучасних суспільно-літературних візій, творів поета, ессе, спогадів» «Він знався на коронації слова…»)[1]; 3) активно використовуються у практиці краєзнавчої літературної роботи педагогів-словесників «Літературні салони» та «Літературні вітальні», приурочені знайомству із мало відомими представниками мистецтва слова або лише із їхньою творчістю. Особливого інтересу набули зустрічі із митцями, що сприяють реалізації естетичного та  морального виховання із непересічними та творчими особистостями, знайомство із творчою лабораторією митця, з процесом творення. Зокрема, у цій справі навчальні заклади Хмельниччини тісно співпрацюють із  Хмельницькою обласною організацією  НСПУ, Хмельницькою міською організацією НСПУ, районними відділеннями обласної НСПУ, творчими спілками, членами  літературного клубу за інтересами «Автограф» та ін. До прикладу, лише за один 2018 р. у бібліотеках м.Хмельницького  було організовано майже 40 зустрічей з хмельницькими письменниками. Вперше було започатковано проведення літературних полілогів у бібліотеці-філії №8. Один з них був присвячений творчості Івана Іова «Різьбяр власного духу» [1]. 4) традиційно найбільш поширеною формою із літературного краєзнавства у сучасних ЗЗСО є гуртки літературного краєзнавства, члени яких є водночас активними учасниками МАН, де презентують свої роботи у різних секціях (літературознавство, літературна творчість, краєзнавство, фольклористика, мовознавство);  5) поширеними у якості позакласної краєзнавчої роботи,  зокрема й в умовах дистанційного навчання, є літературні краєзнавчі вечори, де учні  мають можливість презентувати самостійно відібрані поетичні чи прозові твори своїх земляків, переважно маловідомих, і знайомити своїх однокласників чи члені гуртка із мистецькою цінністю їх творчості, набуваючи, водночас, умінь художнього читання, закріплюючи уміння аналізувати художні тексти за допомогою різних видів аналізу.

Цілком зрозуміло, що перераховані нами  форми позакласної роботи з літературного краєзнавства не вичерпують усього різноманіття їх  асортименту, котрий на сьогодні, по суті, демонструє невичерпність та оригінальність. Однак учителі-словесники повинні враховувати низку принципів організації такої діяльності: вікові та індивідуальні особливості, добровільність участі,  конкретні можливості регіону (міста, села) та ін. 

Література

1.              «Читай українською» - програма, яка підтримує місцевих авторів та українську книгу. URL: https://khm.gov.ua/uk/content/chytay (дата звернення 15.02.2022).

2.              Форми позакласної роботи з літературного краєзнавства. URL: https://ua-referat.com (дата звернення 14.02.2022).