Шевченко В. В. АНІМАЦІЙНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ТВОРІВ І. ФРАНКА ДЛЯ ДІТЕЙ

Шевченко В. В.

студентка 3 курсу,

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О.А., к. пед. н., доцент

АНІМАЦІЙНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ

ТВОРІВ І. ФРАНКА ДЛЯ ДІТЕЙ

І. Франко, безсумнівно, дуже любив дітей, адже лише з з такою безмірною любов’ю можна створити стільки казок та оповідань, присвячених малюкам. Двадцять найкращих казок-байок увійшли до відомої збірки «Коли ще звірі говорили». Розраховані вони на дітей віком від 6 до 12 років. Виховний потенціал творів автор вдало передає через комічні, а подекуди й сатиричні ситуації. І. Франко вважав, що казка цікава не вигадкою та фантастикою, а тим, що під призмою неправди вона криє велику правду. Саме сюжети цих казок і лягли в основу багатьох мультфільмів, створених в Україні ще з 50-х рр. ХХ ст.

Так, мультфільм «Фарбований лис» був знятий у 1953 році студією «Анімафільм». Режисер мультфільму – О. В. Іванов.

Між оригінальною казкою І. Франка та мультфільмом існує ряд розбіжностей, котрі простежуються уже з першої хвилини перегляду. По-перше, казка починається із загальної характеристики лиса: «Жив собі…Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього паркани…нічим не могли його доконати» [3, с. 122].  Це основний момент твору, який зумовлює подальший розвиток дії.

Мультфільм має інший початок. Першим, хто постає перед нами у мультфільмі, є  Ведмідь, який безпечно сидить і куштує  брусницю. До нього звертається Їжак і повідомляє, що дім Ведмедя грабують. Грабіжником виявляється не хто інший, як Лис Микита. Таким є перше знайомство з Лисом у мультфільмі. Ми не бачимо, як Лис, намагаючись вкрасти з базару курку, «безпечно заліз аж до передмістя городами, перескакуючи плоти та ховаючись між яриною» [3, с. 123].   У місті Лис Микита опиняється через те, що рятуючись від месників, забігає занадто далеко, зустрічаючись із собаками, яких він не зміг одурити. Так він потрапляє у хату маляра, а не на його подвір’я. І в діжку він не втрапляє, а перекидає на себе. Важливим моментом є те, що кольорових фарб було багато, а не одна! Серед кольорів спостерігаємо темно-синій, блакитний, білий та чорний. Тому Микита у мультфільмі має забарвлення не одного кольору (як у казці), а на лапках і хвостику у нього маються білі вкраплення. 

Розбіжності викликає також час Микитиного правління. В оригінальній казці він змальований добрим та справедливим правителем. У мультфільмі ж усі мусили підкорятися його волі та виконувати усілякі забаганки. Цікавим моментом у казці І.Я. Франка є те, що до тварин українського лісу, він вводить мавпу Фрузю, яка у мультфільмі не фігурує. Також у Франковій казці немає відомостей про те, що Лис забажав з’їсти діточок Зайчихи. За таких обставин Зайчиха та Їжак вигадують план, що допомагає їм викрити злодія. В оригінальній казці І. Франка все відбувається по-іншому: під час святкування Лис, захопившись тенорами гарненьких лисичок, завив по-лисячому, і звірі, здогадавшись, хто він насправді, розірвали його на шматочки.

Зазнала анімаційного переосмислення й казка «Заєць та їжак». У ній своєрідно презентовано ситуацію, котра може скластися, коли ти занадто пихатий, егоїстичний та маєш характер забіяки. Саме таким постає перед нами герой казки Заєць, який був справжнім паничем. На противагу йому,  І. Франко змальовує Їжака, котрий знав чемні манери, був стриманим та вихованим.

Мультфільм за сюжетом цієї казки – російськомовний, створений у 1963 році у кіностудії  «Київнаукфільм», режисер –  Ірина Гурвич. Вона взяла з казки І. Франка лише частину задуму та своєрідно обробила цю історію, акцентуючи увагу на взаємовідносинах двох колишніх друзів-однокласників Зайця та Їжака.

«З твоїми кривими ногами краще було б лежати, ніж на прогулянку лазити» [3, с. 92], – саме так у Франковій казці Заєць відповів Їжаку на чемне привітання, коли останній вирішив піти на город по буряк. Вони були сусідами, і Їжак дійсно мав кривенькі ноги. Ці злісні слова Зайця послугували мотивом для створення хитрого плану, аби провчити кривдника. Отже, Їжак запропонував Зайцеві естафету на швидкість.

У мультфільмі є багато розбіжностей з оригіналом. Як Їжак дізнався, що Заєць приїхав у відпустку додому? Його про це сповіщає пес, якого, до речі, серед героїв Франкової казки не знаходимо. Два колишні однокласники, а також найліпші друзі, не бачились 5 років, і за цей час Заєць докорінно змінився. Тепер він пихатий, гордий та зіпсований славою Чемпіон. Під час першої  зустрічі з Їжаком Заєць мало його не переїхав. Але навіть не зважає на те,  що міг покалічити товариша, більше хвилюючись, чи все гаразд із його автомобілем. Їжак розгублений, адже бачить, що від колишньої дружби не залишилося й сліду.

Момент у мультфільмі, коли Заєць висміює Їжака й падає додолу від реготу, але спершу стелить на землю простирадло, щоб не забруднити свій костюм, говорить про моральну зіпсованість Зайця.  Ось тут простежується оригінальний сюжет, бо Їжак у мультфільмі теж вирішує провчити морально зіпсованого Зайця. У втіленні задуму Їжакові допомагає дружина. Заєць та Їжак починають перегони. У цей час Їжачиха, котра, як дві краплі води, схожа на свого чоловіка, стоїть на іншому боці шляху і чекає на Зайця, щоб сказати славнозвісне «А я уже тут». Таким чином, якби швидко Заєць не біг, Їжак завжди випереджав його. Все могло б закінчитися трагічно, як у казці І. Франка, проте режисер обирає фінал-примирення, який закінчується потисканням рук із словами «Отак би й одразу».

Отже, мультфільм має щасливу кінцівку, у якій перемагає дружба, а від пихатості, гордості та чемпіонських звичок Зайця не залишається ані сліду.

Першою наймасштабнішою, багатосерійною україномовною анімаційною екранізацією є «Лис Микита», на замовлення товариства «Просвіта». Вийшла стрічка 15 червня 2007 року. Мультсеріал створений кіностудією «Фреска». Робота над ним йшла з 2005 по 2007 роки. Загальний бюджет стрічки склав 10 мільйонів гривень. Головний художник мультфільму Е. Кирич стверджував, що персонажі снилися йому вночі, поки він вимальовував 200 героїв казки та вивчав текст. За його словами, цей мультфільм на папері зайняв цілу кімнату                     Є. Гладиш, виконавчий продюсер мультфільму, стверджував, що кількість сцен у кожній серії варіюється від 100 до 150, а, можливо, й більше. Кожна сцена має свою окрему папку. За приблизними підрахунками, мультфільм умістився на півмільйоні  аркушів паперу, а на екрані це становить  26 серій по 15 хвилин кожна. Родзинкою мультфільму стали яскраві малюнки та оригінальний текст І. Франка. Головний продюсер мультфільму В. Кметик наголосив, що потрібно залишити автентичний текст, оскільки діалектизми могли б розвивати українську мову та робити її живою. Це було зроблено з виховною метою. У мультфільмі грає сучасна музика – закордонна й українська, аби глядачі краще сприймали побачене. Головні образи мультфільму подано на сучасний лад.

Починається мультфільм словами Т. Г. Шевченка «Ну що б, здавалося, слова…». Стрічка  являє собою цілісно відтворену поему-казку І. Я. Франка без жодного відхилення від сюжету. Текст повністю відповідає оригіналу.

У мультфільмі наявні різні звірі з усіх країн світу. Серед них жирафи, слони, бегемоти, мавпи, крокодили, гепарди, черепахи. Загалом, режисери вміло обробили казку, подаючи до аудіочитання сучасні анімації.

Кожна назва серії тематично відповідає тим епізодам, про які йтиметься. Цікаво, що у мультфільмі під час сцени, де звірі сердяться на царя звірів Лева, лунає пісня «Разом нас багато» гурту «Ґринджоли». Також у мультфільмі лунають пісні гуртів «Океан Ельзи» та «АВВА». У створенні музичного обрамлення мультфільму брав участь відомий український композитор Мирослав Скорик.

Отже, з аналізу анімаційних обробок казок І. Франка випливає, що не всі мультфільми відзнято суто за сюжетами оригінальних творів без відхилень. Режисери по-своєму інтерпретували ситуації, привносячи нове та доповнюючи загальну картину дійства. Єдиним власне українським мультфільмом зі збереженою мовою оригіналу є стрічка «Лис Микита», котра вийшла у 2007 році. Звичайно, хотілося б, щоб мультфільмів було набагато більше, тим більше, що невичерпний потенціал української літератури для дітей дає можливість втілити цей задум у реальність. Пройшло багато часу, однак твори І. Франка для дітей є актуальними і дотепер.

Література

1.       Мелешко В. «Фарбований лис» Івана Франка: комплексний підхід до аналізу / В. Мелешко // Філологічні науки : наук. вісник. – Полтава, 2012. –№ 11. – С. 10–15.

2.       Сабат Г. Казки Івана Франка: особливості поетики. «Коли ще звірі говорили» / Галина Сабат. – Дрогобич : Коло, 2006. – 364 с.

3.       Франко І. Зібрання творів : у 50 т. – Т. 20. Повісті та оповідання (1896–1900) / І. Франко – К. : Наукова думка, 1979. – 488 с.